УХВАЛА
24 червня 2026 року
м. Київ
справа №160/31558/24
адміністративне провадження № К/990/28764/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 160/31558/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 075768 від 23 жовтня 2024 року, прийняту в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Дяденчуком, якою стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у цій справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року, позов задоволено.
Представник позивача 07 травня 2025 року подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/31558/24 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 500 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року, заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі задоволено частково. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року змінено. Абзац другий резолютивної частини додаткового рішення викладено в частині слів та цифр « 3500,00 грн» у новій редакції, а саме: « 2000,00 грн». В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.
Не погодившись із додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року, Державна служба України з безпеки на транспорті подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Так, предметом касаційного оскарження є додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у цій справі.
Верховний Суд зазначає, що оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом, та які безпосередньо пов`язані із вимогами адміністративного позову.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове судове рішення вирішальним є питання можливості касаційного оскарження судового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо автором касаційної скарги зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки.
Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового значення й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Враховуючи, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року, якою переглянуто додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у цій справі, з моменту її ухвалення є невід`ємною частиною основного судового рішення, а скаржник не посилається на жодну з підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 252, 328, 333, КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 160/31558/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. В. Жук
В. М. Соколов