Справа № 127/21014/26
Провадження 2/127/5772/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № L6143361 від 04.11.2018.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач зазначає, що 04.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L6143361.
У позовній заяві позивач вказує, що в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» договору присвоєно номер № L6143361, паралельно з номером договору № AG2949566, який зазначено в документах кредитора.
Також позивач зазначає, що 01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке у подальшому перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС», укладено договір відступлення прав вимоги № 01072019, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, у тому числі за договором кредитної лінії № L6143361, укладеним з ОСОБА_1 .
У позовній заяві зазначено, що станом на дату укладення договору № 01072019 від 01.07.2019 про відступлення права вимоги сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором за кредитним договором становила 15 885,00 грн, з яких: 7300,00 грн - сума основного боргу за кредитом, 8585,00 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Разом з тим доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не є обґрунтованим у розумінні п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки містить лише загальні підсумкові суми заборгованості станом на дату відступлення права вимоги та не дає можливості встановити порядок і підстави їх нарахування.
Зокрема, з поданого розрахунку неможливо встановити, за який саме період сформовано заборгованість відповідачки до моменту передачі права вимоги за договором, які місяці охоплює нарахування, чи здійснювалось помісячне обчислення заборгованості, який порядок нарахування сум застосовано позивачем, на підставі яких норм закону або умов договору здійснено відповідні нарахування.
Розрахунок також не містить належної деталізації щодо процентів, а саме: не зазначено суму, яка підлягала сплаті за процентами, суму, яка була сплачена або не була сплачена за процентами, дату початку та дату закінчення періоду нарахування процентів, кількість днів нарахування, розмір застосованої процентної ставки, а також підстави застосування саме такого розміру процентної ставки.
Крім того, з доданої до позовної заяви довідки про ідентифікацію позичальника вбачається, що за договором зазначено декілька сум отриманих коштів, однак поданий позивачем розрахунок не містить деталізації щодо формування суми основного боргу у розмірі 7300,00 грн, зокрема щодо дат видачі відповідних сум, їх погашення або непогашення, а також залишку заборгованості за кожною із таких операцій.
З огляду на викладене, позивач не виконав вимоги п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо подання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Для усунення зазначеного недоліку позивачу необхідно подати до суду обґрунтований розрахунок заборгованості за договором № L6143361 від 04.11.2018 до моменту передачі права вимоги за договором, із зазначенням періоду нарахування кожної складової боргу, помісячного обчислення заборгованості, порядку та підстав нарахування відповідних сум, передбачених законом або умовами договору, а також із зазначенням щодо процентів: суми, яка підлягала сплаті, суми, яка була сплачена або не була сплачена, початку і кінця періоду нарахування процентів, кількості днів нарахування та розміру застосованої процентної ставки.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У позовній заяві позивач зазначив, що заходи врегулювання спору вживалися, а саме відповідачці була направлена претензія відповідно до законодавства, копія якої надається.
Водночас з переліку додатків до позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається, що позивачем надано копію претензії, на яку він посилається у позовній заяві, а також докази її направлення відповідачці.
Отже, позивач, посилаючись у позовній заяві на вжиття заходів досудового врегулювання спору та направлення відповідачці претензії, не додав до позовної заяви копію такої претензії та докази її направлення або вручення відповідачці.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду копію претензії, на яку він посилається у позовній заяві, та докази її направлення або вручення відповідачці, або уточнити відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає у недопущенні безладного перебігу судового процесу. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду:
обґрунтований розрахунок заборгованості за договором № L6143361 від 04.11.2018 до моменту передачі права вимоги за договором із зазначенням періоду нарахування кожної складової боргу, помісячного обчислення заборгованості, порядку та підстав нарахування відповідних сум, передбачених законом або умовами договору, а також деталізацією нарахування процентів;
копію претензії, на яку позивач посилається у позовній заяві, та докази її направлення або вручення відповідачці, або уточнені відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Горбатюк