Провадження № 6/447/62/26
Справа № 447/753/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2026 р. м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
судді - Рябчун А.В.,
за участі:
секретаря судових засідань - Дидіної О. Г.,
представника Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ - Гармадія М. Т.,
стягувача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області подання головного державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ Біляк Наталії Миколаївни, про примусовий привід боржника - ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
16 червня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшло подання головного державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ Біляк Наталії Миколаївни, про примусовий привід боржника - ОСОБА_2 .
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ перебуває виконавче провадження № 59898573 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 447/753/19, виданого 13 серпня 2019 року Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що за місцем реєстрації боржника не виявлено, про що складено відповідний акт, також виклики до виконавчої служби, направлені боржнику поштовим зв`язком, повернулися без вручення. У зв`язку з вказаним державний виконавець просить оголосити застосувати примусовий привід через органи внутрішніх справ до боржника ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 24 червня 2026 року представник Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ - Гармадій М. Т. Подання підтримав та вказав, що боржником не виконується рішення суду про стягнення аліментів на дитину. Заборгованість у виконавчому провадженні становить понад 207 000 гривень. Боржник ухиляється від явки до органів виконавчої служби, за місцем проживання його не виявлено, на його поштову та електронну адресу направлялися виклики до державного виконавця. Вважає, що іншого способу забезпечити явку боржника немає.
В судовому засіданні 24 червня 2026 року стягувач ОСОБА_1 подання підтримала та вказала на невиконання боржником рішення суду.
В судовое засідання, призначене на 24 червня 2026 року боржник ОСОБА_2 . Не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. При цьому 18 червня 2026 року надав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Ураховуючи заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду подання за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд подання за наявною явкою учасників.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, заслухавши учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до ст. 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім`я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб`єкт, якому доручається здійснити привід.
Статтею 33 Конституції України гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються Законом.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилась без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Привід боржника може бути застосовано лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення після цього від такої явки. При цьому, судове рішення про здійснення примусового приводу боржника має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржником вільному доступу виконавця до житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ перебуває виконавче провадження № 59898573 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 447/753/19, виданого 13 серпня 2019 року Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття.
З наданої представником заявника інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що державним виконавчцем у межах виконавчого провадження ВП № 59898573 вчинялося ряд виконавчих дій.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах у ВП № 59898573 заборгованість ОСОБА_2 становить 207 162,25 грн.
Викликом від 13 березня 2026 року № 20.14-24/13142 державний виконавець викликав ОСОБА_2 до державної виконавчої служби на 20 березня 2026 року о 10:00 год. Виклик було надіслано ОСОБА_2 на його поштову адресу: АДРЕСА_1 . Поштова кореспонденція повернулася до державної виконавчої без вручення боржнику.
Викликом від 14 травня 2026 року № 20.14-23/24169 державний виконавець викликав ОСОБА_2 до державної виконавчої служби на 20 березня 2026 року о 10:00 год. Виклик було надіслано ОСОБА_2 на його поштову адресу: АДРЕСА_1 . Поштова кореспонденція повернулася до державної виконавчої без вручення боржнику.
Актом державного виконавця від 08 червня 2026 року встановлено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 з метою опису та арешту майна, двері квартири ніхто не відчинив. На стук у двері та звукові сигнали ніхто не відреагував, ознак перебування у квартирі будь-яких осіб не виявлено.
Звертаючись до суду із поданням про привід боржника, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з даним поданням тими обставинами, що станом на червень 2026 року рішення суду боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, на виклики приватного виконавця боржник ОСОБА_2 не з`явився, державним виконавцем було проведено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, тому примусовий привід боржника буде найдієвішим та на даний час фактично єдиним способом спонукати його виконувати рішення суду.
Проте, державним виконавцем не надано належних та достатніх доказів, згідно статей: 77, 80 ЦПК України, на підтвердження наявності підстав для застосування примусового приводу боржника ОСОБА_2 , задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. При цьому, на момент звернення до суду із відповідним поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися із матеріалів виконавчого провадження.
У даній справі відсутні обставини, підтверджені належними, допустимими та переконливими доказами, які б могли слугувати підставою для задоволення подання приватного виконавця про примусовий привід боржника, і відповідно, для втручання в особисті охоронювані законом права ОСОБА_2 . Доказів того, що ОСОБА_2 був обізнаний про виклики до державного виконавця матеріали справи не містять.
Для задоволення подання про примусовий привід боржника суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового приводу, проте це не дало результатів.
Виконавцем не доведено, що ним вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, не використані всі права, надані виконавцям, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.
Примусовий привід боржника не є першочерговим засобом, а навпаки є одним з крайніх заходів примусового виконання рішення суду. Матеріали подання не містять достатньо належних та допустимих доказів того, що дійсно були вжиті першочергові заходи виконавчого провадження, та вжиття інших заходів виконання не забезпечить його ефективність, що в свою чергу обґрунтовувало б наявність підстав для такого втручання в особисті охоронювані законом права боржника.
Керуючись ст. ст. 258-260, 263, 353, 354, 438, 446 ЦПК України, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
у задоволенні подання головного державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ЛМУ МЮ Біляк Наталії Миколаївни, про примусовий привід боржника - ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Анна Рябчун