справа № 208/7269/26
провадження № 2/208/5688/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно,-
ВСТАНОВИВ:
До провадження Заводського районного суду міста Кам`янського надійшов позов ОСОБА_1 до Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно відповідно до позовних вимог позивач просить:
-Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок господарсько-побутовими будівлями , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає, що справа не підсудна Заводському районному суду міста Кам`янського з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Приписами Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено підсудність справ: загальна за місцезнаходженням відповідача (стаття 27 ЦПК), альтернативна за вибором позивача (стаття 28 ЦПК) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК).
Так, відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Підсудність це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, за наявності у позові вимог, що виникли з приводу нерухомого майна, визначальним для визначення підсудності справи на час розгляду цього питання є положення частини першої статті 30 (виключна підсудність) ЦПК України, за якими позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та документів, доданих до неї, позивачем пред`явлено позов про визнання права власності на будинок,який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що позовні вимоги виникли щодо нерухомого майна, а саме житлового будиноку із господарсько-побутовими будівлями то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил, визначених частиною першою статті 30 ЦПК України.
Отже, суддя приходить до висновку, що позовна заява територіально відноситься до підсудності Мирноградського міського суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Мирноградського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з 02.09.2024 року.
25 квітня 2025 року набув чинності Закон України 4273-ІХ від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів». Найменування Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перейменовано на Шевченківський районний суд міста Дніпра.
З огляду на зазначене, правових підстав для розгляду даної справи Заводським районним судом міста Кам`янського не вбачається, так як спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном розглядаються за місцем знаходження такого майна, тобто, вказана цивільна справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Крім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Положеннями статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи аналіз положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність передачі вказаної цивільної справи на розгляд за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, а саме до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Керуючись статями 30, 31, 32 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Передати матеріали цивільної справи №208/7269/26 за позовом ОСОБА_1 до Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно на розгляд до Шевченківського районного суду міста Дніпра за підсудністю (проспект Дмитра Яворницького, 57, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Суддя В.Г. Гречана