Справа № 946/9116/25
Провадження № 2-др/946/11/26
У Х В А Л А
Іменем України
23 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Федорук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-парк» - адвоката Славової О.А. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.06.2026 року відмолено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-парк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
15.06.2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення. Заява обґрунтована тим, що судом під час ухвалення рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат, які були понесені відповідачем при розгляді справи, про орієнтовний розмір яких та надання підтверджуючих документів було заявлено у відзиві на позовну заяву. Таким чином, остаточно просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень.
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи
Відповідно до частин першої - третьої, восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, Верховний Суд у рішенні від 10.01.2024 у справі №285/5547/21 зауважив, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Повертаючись до даної справи, суд звертає увагу на те, що у відзиві на позов представник відповідача зазначила, що орієнтовний розмір суми судових витрат, які поніс відповідач, складає 8 000 гривень; докази будуть надані відповідно до умов чинного законодавства.
Відтак, враховуючи, що зміст поданої заяви не містять обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 246, 260, 261, 270, 273, 353-355, 435 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-парк» - адвоката Славової О.А. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу, - задовольнити.
Копії ухвали надіслати для відома сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: О.І.Бальжик