УХВАЛА
25 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/812/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "Відін"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026
за позовом Приватного підприємства - фірми "Єврошик"
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "Відін"
про відшкодування завданих збитків,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство - фірма "Єврошик" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б "ВІДІН" (далі - ОСББ, скаржник) про відшкодування завданих збитків у розмірі 52 265,51 грн.
Позов мотивований тим, що 23.09.2024 року відбулося затоплення орендованого приміщення Приватного підприємства-фірми "Єврошик" за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Відніська, 39б, за результатами обстеження вказаного приміщення позивача, складено відповідний акт про наслідки затоплення приміщення. Відповідно до вказаного акту причиною залиття вказано забиття каналізаційної труби. У зв`язку з затопленням орендованого приміщення, позивач звернувся до експерта для оцінки завданої шкоди та відповідно до висновку експерта вартість матеріальних збитків становить 12 064,94 грн вартість завданих прямих збитків підсобним приміщенням та 40 200,57 грн вартість завданих прямих збитків рухомому майну.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 позов задоволено в частині стягнення збитків в розмірі 12 064,94 грн та 698,98 грн судового збору; у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 20.01.2026, ОСББ звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження; рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 в частині задоволення позовних вимогах скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового до вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги ОСББ обґрунтувало тим, що відповідач уклав договір про надання правничої допомоги з Адвокатським бюро "Шендера та партнери" у справі №918/812/25 лише 17.04.2026. На переконання апелянта зазначена обставина є поважною, а тому наявні підстави для поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 визнано неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які зазначені ОСББ в клопотанні про поновлення процесуального строку; апеляційну скаргу залишено без руху; запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: подати заяву з наведенням інших поважних причин неподання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) строк і подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 3 633,60 грн.
07.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від ОСББ до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з наведенням інших поважних причин, а саме: пропуск строку був зумовлений сукупністю об`єктивних обставин організаційного характеру та не є наслідком недобросовісної поведінки відповідача; дана справа має фундаментальне значення для діяльності відповідача; також надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим, що підстав в розумінні пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, що зумовлюють можливість поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, судовою колегією не встановлено, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі є необґрунтованими та такими, що пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами та не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання апеляційної скарги у встановлений законом строк, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними. Апеляційний господарський суд також зазначив, що посилання ОСББ на те, що пропуск строку був зумовлений сукупністю об`єктивних обставин організаційного характеру та не є наслідком недобросовісної поведінки відповідача є узагальненими та не містять конкретної поважної причини, за якої строк було порушено.
05.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСББ (подана 04.06.2026 через систему ?Електронний суд?), в якій останнє просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 з підстав порушення норм процесуального права та справу направити для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження та розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026.
За наслідками перевірки касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частинами 2, 3 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 статті 256 ГПК України).
Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Як установлено апеляційним господарським судом та перевірено судом касаційної інстанції, рішення Господарського суду Рівненської області було ухвалено 20.01.2026, повний текст було складено та підписано 27.01.2026 та надіслано до електронного кабінету ОСББ 27.01.26 о 17:55, а адвокату Шендері О. М. - 27.01.26 о 18:22, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 05.07.2024, тому передбачений положенням пункту 2 частини 256 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення закінчився 17.02.2026, у той час як апеляційну скаргу було подано 24.04.2026 (більше ніж через два місяці).
При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
За приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що клопотання ОСББ про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не містить причин, які прямо вказують про непереборні та об`єктивні перешкоди, труднощі, які не залежали від волі відповідача та унеможливили своєчасно, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернутися з апеляційною скаргою.
У касаційній скарзі ОСББ посилається на те, що після подання апеляційної скарги Приватним підприємством «Єврошик» та усвідомлення наслідків набрання рішенням законної сили для діяльності ОСББ, 17 04.2026 воно уклало договір про надання правничої допомоги з Адвокатським бюро ?Шендера та партнери? у справі №918/812/25 у Північно-західному апеляційному господарському суді, оскільки дана справа має фундаментальне значення для діяльності ОСББ.
Указані обставини свідчать, що можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого ОСББ, а пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулася із апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі скарги.
Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У зв`язку із тим, що наведені ОСББ підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали суду.
Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №918/812/25 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "Відін" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач