ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 червня 2026 року Справа №160/22467/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 в адміністративній справі №160/22467/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 в адміністративній справі №160/22467/24, яке набрало законної сили 06.03.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.03.2022 по 31.12.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
17.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/22467/24 від 18.10.2024, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №160/22467/24 задоволено частково, встановлено судовий контроль за виконанням рішення, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №160/22467/24 у місячний строк з моменту отримання цієї ухвали.
11.05.2026 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення додаткового строку для подання звіту про виконання судового рішення через перебування уповноваженого представника відповідача на тривалому лікуванні та перевезення юридичної служби.
13.05.2026 до суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення, у якому відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняє заходи, направлені на виконання рішення суду у справі №160/22467/24. Належна до виплати ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення щомісяця включається ІНФОРМАЦІЯ_3 в заявку на оплату, за наявності відповідного фінансування судове рішення буде виконано. Зазначає, що виділення коштів з державного бюджету на фінансування даної бюджетного програми не залежить територіального органу центру комплектування та соціальної підтримки. З посиланням на висновки у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а зауважує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
13.05.2026 до суду надійшло направлене представником позивача клопотання про витребування доказів, а саме розрахунку індексації згідно рішення суду 2022 рік, оскільки у наданому звіті про виконання рішення суду відсутній розрахунок та сума у 2 грн явно не відповідає дійсній індексації різниці за майже повних 10 місяців, прослужених позивачем у 2022 році.
Також, представником позивача 13.05.2026 направлено до суду заперечення на клопотання про поновлення строку на подання звіту про виконання рішення, у якому просить у задоволенні такого клопотання відмовити з огляду на ненадання відповідачем підтверджуючись наведених у клопотанні доводів.
Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, сторонами у письмовому вигляді подані відповідні пояснення з приводу заявленого питання, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні.
Розглянувши питання про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї статті визначено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ч. 5 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно із ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (абзац перший частини першої цієї статті).
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята цієї статті).
21.11.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України №9462 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль», а саме: якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або взагалі звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у боржника суб`єкта владних повноважень та вжиття керівником боржника всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на переконання суду на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними.
Належить зауважити, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.
Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд зазначає, що за наслідками розгляду заявленого у цій справі спору відповідача зобов`язано здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.03.2022 по 31.12.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
У поданому звіті відповідач вказує про вжиття ним заходів з метою виконання судового рішення, надає копії заявок-розрахунків на фінансування для виплати грошового забезпечення на квітень та травень 2026 року, при цьому, у таких заявках сума для виплати ОСОБА_1 вказана у розмірі 2 грн, однак з поданого звіту та наданих до нього документів не видно розрахунку нарахованих на виконання рішення сум.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про недостатність доказів на підтвердження виконання рішення у цій справі, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у прийнятті поданого звіту та надати новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Щодо заявленого клопотання про поновлення строку на подання звіту суд зазначає, що процедура встановлення судового контролю за виконанням судового рішення має на меті його реалізацію та повний захист порушених прав позивача, щодо яких був заявлений позов, отже, суд не бачить підстав для відмови у поновленні строку на подання відповідного звіту.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
У прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 в адміністративній справі №160/22467/24 - відмовити.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 в адміністративній справі №160/22467/24, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали, з наданням розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.03.2022 по 31.12.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський