ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку залишення позовної заяви без руху
25 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/18184/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Дослідивши надану позовну заяву суд ухвалою від 15.05.2026 залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для надання до суду:
- уточнену позовну заяву без вимог щодо витребування доказів;
- у разі необхідності - окреме клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до вимог ст.ст. 80, 167 КАС України;
- клопотання про поновлення строку в частині позовних вимог в період з 19.07.2022 по 22.11.2024 та доказів поважності причин його пропуску.
27.05.2026 до суду надійшла уточнена позовна заява в двох примірниках та клопотання про поновлення процесуально строку звернення до суду.
В даному клопотанні позивач зазначає, що Велика палата Конституційного суду України 11.12.2025 розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю (далі - Кодекс) та ухвалила рішення № 1-р/2025, яким частина перша статті 233 Кодексу визнана неконституційною та втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього рішення. Отже, термін на звернення з даною позовною заявою не обмежений будь-яким процесуальним строком.
Дослідивши надану заяву, суд зазначає, що позивач помилково вважає, що спірні правовідносини врегульовані частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визнана неконституційною і поширювала свою дію на триваючі трудові відносини.
Суд наголошує, що в даному випадку підлягають застосуванню положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України. На момент звернення до суду із цим позовом частиною 2 статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Ця правова норма є чинною та неконституційною не визнавалася.
Позивача наказом від 22.11.2024 № 346 з 22.11.2024 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, однак він звернувся до суду 07.05.2026, тобто зі спливом значного періоду часу, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
З огляду на викладене заява від 27.05.2026 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а наведені ним підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Згідно з частинами 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вчинення позивачем дій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд уважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та продовжити строк для усунення визначених в ухвалі недоліків та встановити позивачу строк для надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску із зазначенням інших причин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 180, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 ,
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Леміщак