КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
щодо розгляду питання строку звернення до суду
25 червня 2026 року м. Київ справа № 320/13369/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними висновку та наказу,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАБУ у 2025 році в частині оцінювання керівника Управління забезпечення фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням Національного антикорупційного бюро України Кучеренка Ігоря Григоровича;
- визнати протиправним та скасувати наказ директора Національного антикорупційного бюро України за № 414-А від 29.12.2025 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАБУ у 2025 році» в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності керівника Управління забезпечення фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням Національного антикорупційного бюро України Кучеренка Ігоря Григоровича.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану пропуском місячного строку звернення до суду.
Позивачем подано до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заперечення на клопотання (заяву), в якій зазначено, що строк звернення до суду не пропущено з огляду на те, що позивач вважає застосовним до спірних відносин тримісячний строк звернення до суду.
Крім того, позивач зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про застосовність до спірних відносин місячного строку звернення до суду, він просить суд визнати поважними причини пропуску такого строку та поновити строк звернення до суду у зв`язку з тривалим проходженням лікування, підготовкою до операційного втручання, проходженням передопераційних обстежень та передопераційного лікування та перебуванням у цей період на лікарняному, що підтверджено долученими до означеного заперечення доказами.
Суд розцінює означені заперечення позивача як заяву про поновлення строку звернення до суду, розглянувши яку разом із клопотанням відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, зазначає таке.
Відповідно до частини першої та абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, з вищенаведених норм КАС України слідує, що оскарження особою до суду звільнення з військової служби здійснюється протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС Украни якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом оскарження в межах означеної адміністративної справи є висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАБУ у 2025 році в частині оцінювання керівника Управління забезпечення фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням Національного антикорупційного бюро України Кучеренка Ігоря Григоровича та наказ директора Національного антикорупційного бюро України за № 414-А від 29.12.2025 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАБУ у 2025 році» в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності керівника Управління забезпечення фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням Національного антикорупційного бюро України Кучеренка Ігоря Григоровича.
Враховуючи перебування позивача на державній службі та оскарження ним результатів оцінювання його службової діяльності, у суду наявні підстави для застосування в межах спірних відносин положень частини п`ята статті 122 КАС України.
Судом встановлено, що з наданого відповідачем скріншоту з СЕА АСКОД вбачається про ознайомлення позивача зі спірним наказом 05.01.2026.
Таким чином, звернувшись до суду 26.03.2026, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строків звернення до суду, позивач наголосив на тому, що він, зокрема, в означений період проходив тривале лікування, підготовку до операційного втручання, передопераційні обстеження та передопераційне лікування, перебуваючи у цей період на лікарняному.
Судом встановлено, що наказом НАБУ від 07.01.2026 №40-Н позивачу надано додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів з 07 по 20 січня 2026 року.
Матеріалами справи підтверджена тимчасова непрацездатність позивача, зокрема, у період з 19.01.2026 по 02.02.2026 (листок непрацездатності №2055009-2037863008-1), з 03.02.2026 по 06.02.2026 (листок непрацездатності №20550009-2038267401-1), з 09.02.2026 по 13.02.2026 (листок непрацездатності №20958208-2038601517-1), з 14.02.2026 по 17.02.2026 (листок непрацездатності №20958208-2038747486-1), з 18.02.2026 по 27.02.2026 (листок непрацездатності №20958208-2038929146-1), з 02.03.2026 по 03.03.2026 (листок непрацездатності №21351107-2039331110-1), з 04.03.2026 по 09.03.2026 (листок непрацездатності №21394389-2039402335-1), з 10.03.2026 по 11.03.2026 (листок непрацездатності №21394389-2039510345-1), з 12.03.2026 по 19.03.2026 (листок непрацездатності №21541882-2039686554-1.1), з 20.03.2026 по 27.03.2026 (листок непрацездатності №21541882-2039880528-1.1).
Протоколом операції від 13.03.2026 підтверджено оперативне втручання з тотального ендопротезування лівого кульшового суглобу позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що наведені позивачем обставини його тимчасової непрацездатності з подальшим оперативним втручанням є підтвердженими документально та свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).
Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 11.07.2019 у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 07.02.2023 у справі №340/56/22, від 19.10.2023 у справі №420/1011/20, від 15.11.2023 у справі №380/6752/21, від 20.12.2023 у справі №460/44271/22, від 21.12.2023 у справі №520/1189/23, від 12.02.2024 у справі №140/10393/23, від 12.02.2024 у справі №140/23249/23, від 12.02.2024 у справі №140/21477/23 та від 02.07.2024 у справі №440/2984/21.
Верховний Суд також зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
Cуд зазначає, що застосування процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду без урахування повідомлених позивачем обставин буде свідчити про надмірний формалізм та призведе до створення невиправданих перешкод для захисту порушеного права у судовому порядку, враховуючи, що строк звернення до суду був пропущений позивачем менш ніж на місяць, а тому призведе до непропорційних наслідків для позивача.
У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з вказаними позовними вимогами та поновити позивачу строк звернення до суду, що має наслідком наявність підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 121-123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Поновити позивачу строк звернення до суду.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.