КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2026 року м. Київ справа № 320/23067/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 20.05.2023 по 22.12.2023 із застосуванням розрахункової величини посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі 1762,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 по 22.12.2023 грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму в розмірі 2684 грн. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з одночасним перерахунком та виплатою всіх похідних складових, а саме: надбавки за вислугу років; надбавки за особливості проходження служби; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; щомісячної премії; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 45 (сорок п`ять) днів, за 2023 рік у кількості 18 (вісімнадцять) днів; 42 (сорок два) календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023; одноразової грошової допомоги по звільненню за 33 (тридцять три) календарних років військової служби на день звільнення (22.12.2023); грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік; індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 по 22.12.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму в розмірі 2684 грн. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з одночасним перерахунком та виплатою всіх похідних складових, а саме: надбавки за вислугу років; надбавки за особливості проходження служби; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; щомісячної премії; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 45 (сорок п`ять) днів, за 2023 рік у кількості 18 (вісімнадцять) днів; 42 (сорок два) календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки; одноразової грошової допомоги по звільненню за 33 (тридцять три) календарних років військової служби на день звільнення (22.12.2023); грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік; індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за Постановою КМУ № 168 у розмірі 30000 грн. до складу грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 45 (сорок п`ять) днів, за 2023 рік у кількості 18 (вісімнадцять) днів; 42 (сорок два) календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки при звільненні (22.12.2023);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та нарахування ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 45 (сорок п`ять) днів, за 2023 рік у кількості 18 (вісімнадцять) днів; 42 (сорок два) календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розрахунку належного грошового забезпечення із застосуванням встановленого на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. та з обов`язковим урахуванням у складі грошового забезпечення для їх розрахунку щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн, виплаченої відповідно до Постанови КМУ № 168.;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 всіх недоплачених та перерахованих Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду розмірів грошового забезпечення; грошової допомоги для оздоровлення; індексації; одноразової грошової допомоги при звільненні; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (63 днів) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій (42 дні);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування під час складання грошового атестату розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ) обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн. та відомостей про індексацію грошового забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат станом на 22.12.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», до якого включити індексацію грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування під час складання ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії (додаток 8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») і довідки про розміри грошового забезпечення відповідно до Постанови КМУ № 393 оновлених окладів на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021, 2022, 2023 років, а також невключення до них сум фактично виплаченої індексації;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виготовити та направити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії (додаток 8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») і нову довідку відповідно до Постанови КМУ № 393 за останні 24 місяці служби (за період з 01.12.2021 по 30.11.2023), обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року (2270,00 грн., 2481,00 грн. та 2684,00 грн. відповідно), включивши до них суми індексації, виплаченої у 2021-2023 роках;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 відповідно до їх компетенції та порядку фінансового забезпечення, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на всі суми недоплаченого грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток за весь період затримки - з моменту виникнення права на такі виплати (22.12.2023 року) по день їх фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас у вищезазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд наголошує на тому, що визначення моменту, коли саме позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) визначено, що грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Згідно з абзацом першим пункту 11.3 розділу 11 названих Правил грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абзац п`ятий пункту 11.3 розділу 11 Правил № 280).
Відповідно до пункту 11.2 розділу 11 Правил № 280 у грошовому атестаті зазначаються, зокрема та невиключно, дані про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на день видання цього атестата.
Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил №280. Ця форма передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Окрім цього, форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту:
"Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця)".
Отже, про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Водночас варто наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України.
Направлення позивачем (особисто або через представника) до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Саме такий правовий висновок щодо застосування вищенаведених норм викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №160/28405/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24.
У цих постановах Верховний Суд зазначив, що не заперечує того, що військовослужбовець після звільнення з військової служби (отримання грошового атестату) також вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період. Однак зауважив, що таке звернення до відповідача має бути здійснено військовослужбовцем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у зв`язку зі звільненням з військової служби 22.12.2023 був виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого йому був виданий грошовий атестат від 25.12.2023 №4570/532 із зазначенням, зокрема та невиключно, даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на день видання цього атестата.
Водночас лише листом від 07.04.2026 позивач звернувся до відповідача з приводу перерахунку та виплати грошового забезпечення.
Доказів наявності об`єктивних перешкод у такому зволіканні в отриманні інформації про виплачені під час звільнення кошти позивачем не надано.
Враховуючи викладене, суд констатує, що звернувшись 20.05.2026 до суду з позовною заявою у цій справі, позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 20.05.2023 по 22.12.2023, оскільки позивачу повинно було бути відомо про нарахування та виплату відповідачем індексації грошового забезпечення у меншому розмірі щонайпізніше після отримання грошового атестату.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
У вказаному клопотанні позивач зазначає, що під час проходження військової служби та після звільнення не володів конкретною інформацією про розрахункову величину, яку було застосовано для обчислення окладів. Лише після отримання юридичної консультації та ознайомлення з новою правовою позицією Верхового Суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у позивача виникли сумніви щодо законності дій Військової частини стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення.
Крім того, позивач вказує, що з метою документального підтвердження порушення прав він звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із запитом. Проте, лише 20.04.2026 отримав офіційну відповідь від Військової частини НОМЕР_2 .
На думку позивача, саме з 20.04.2026 він дізнався про порушення свої прав.
Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, які не давали можливість звернення з цим позовом до суду у встановлений законом строк.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 20.05.2023 по 22.12.2023, та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 20.05.2023 по 22.12.2023, та докази поважності причин його пропуску;
- копію грошового атестату.
Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику).
Суддя Дудін С.О.