МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 червня 2026 р. № 400/6129/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Державної установи "Центр пробації", вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Державної установи "Центр пробації" (далі -відповідач) з вимогами:
Визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо :
- не здійснення розрахунку мого грошового забезпечення з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року.
- не здійснення розрахунку мого грошового забезпечення з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.
- не здійснення розрахунку мого грошового забезпечення з 1 січня 2022 року до 07 жовтня 2022 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року.
Зобов`язати Державну установу «Центр пробації»:
-здійснити розрахунок мого грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року.
-здійснити розрахунок мого грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.
- здійснити розрахунок мого грошового забезпечення з 1 січня 2022 року до 07 жовтня 2022 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року.
- здійснити виплату мені, ОСОБА_1 , різницю не виплаченого грошового забезпечення за 2020-2022 роки.
Ухвалою суду від 02.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.06.2026 року від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Надаючи правову оцінку даному клопотанню відповідача, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Застосовуючи ці приписи до спірних правовідносин, суд зазначає, що вимоги позивача з 01.01.2020 по 18.07.2022 не обмежені строком звернення до суду.
Що стосується вимог з 19.07.2022 по 07.10.2022, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів вчасного ознайомлення позивачкою з сумами які нараховані при звільнені.
Таким чином, передбачений ч. 2 ст. 233 КЗоТ України строк позивачем дотримано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про не обґрунтованість доводів відповідача, а тому клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями. 242, 243, 248 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Державної установи "Центр пробації" про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев`янко