ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2026 року м. Полтава Справа № 440/8113/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправними та нечинними рішень (нормативно-правових актів),
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", про визнання дій протиправними та нечинними рішень, а саме просить:
- визнати протиправними та нечинними рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 року, №669 від 28.07.2023 року, (зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 26.09.2023 року № 687) "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго".
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
1. Щодо строку звернення до суду.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Оскаржувані позивачем рішення відповідають наведеним ознакам нормативно-правового акта, тому є нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовані статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також цією статтею визначені особливості строку звернення суду.
Згідно із частиною третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
У постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 826/5493/16 проаналізовано наведену процесуальну норму та зроблено висновки, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, якщо нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
У своїй постанові від 13.03.2019 по справі №712/8985/17 Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла до переконання, що перевіряючи обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском особою (позивачем) строку звернення до адміністративного суду, необхідно враховувати сутність і ознаки нормативно-правового акту.
Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:
- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;
- містить загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;
- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.
Звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, особа (позивач) має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу.
Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.
Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.
Отже, як зазначив у своїй постанові Верховний Суд, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги:
- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;
- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;
- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?
У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до пункту 6 рішення Пленарного засідання Полтавської обласної ради шістнадцятої позачергової сесії восьмого скликання від 30 вересня 2022 року № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води ввести в дію з 01 жовтня 2022 року.
Відповідно до пункту 8 рішення Пленарного засідання Полтавської обласної ради двадцять п`ятої позачергової сесії восьмого скликання від 28 липня 2023 року № 669 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"" з 01 жовтня 2023 року рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії обласної ради восьмого скликання від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вважати таким, що втратило чинність.
Окрім того, відповідно до пунктів 5, 7 рішення Пленарного засідання Полтавської обласної ради двадцять п`ятої позачергової сесії восьмого скликання від 28 липня 2023 року № 669 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"" це рішення набирає чинності з моменту його офіційного опублікування у Всеукраїнській громадській політичній газеті "Зоря Полтавщини", тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води ввести в дію з 01 жовтня 2023 року.
Також, відповідно до пункту 2 рішення Пленарного засідання Полтавської обласної ради двадцять шостої позачергової сесії восьмого скликання від 26 вересня 2023 року № 687 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 28 липня 2023 року № 669 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" це рішення набирає чинності з моменту його оприлюднення на офіційному веб-сайті Полтавської обласної ради.
Відповідно до пункту 7 рішення Пленарного засідання Полтавської обласної ради 30 серпня 2024 року № 854 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"" з 01 жовтня 2024 року рішення пленарного засідання двадцять п`ятої позачергової сесії обласної ради восьмого скликання від 28.07.2023 № 669 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (зі змінами) вважати таким, що втратило чинність.
Про існування оскаржуваних рішень, а також невідворотність їх застосування до позивача, як споживача послуг комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", повинен був дізнатися не пізніше жовтня 2023 року та не пізніше жовтня 2024 року (місяці втрати чинності оскаржуваних нормативно-правових актів), а також звернутися до суду протягом чинності цих нормативно-правових актів.
Втім, реалізацію права на звернення до суду з даним позовом здійснена позивачем лише 19.06.2026, тобто більше ніж через три з половиною роки та два з половиною роки з моменту втрати чинності оскаржуваних нормативно-правових актів.
Отже, з урахуванням згаданих вище правових позицій Верховного Суду, суд доходить до висновку, що втрата чинності нормативними актами, які є предметом судового оскарження, за умови, що особа перебувала у правовідносинах, які регулювалися ними, та вибула з них не пізніше 01.10.2024 та 01.10.2023, свідчить, що звернення до суду з позовом про їх оскарження лише 19.06.2026 здійснено поза встановленим законодавцем строком звернення до адміністративного суду, оскільки станом на момент звернення до суду із позовом оскаржувані нормативно-правові акти втратили чинність.
У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №826/11039/16 здійснений правовий висновок щодо оскарження нормативно-правового акту, який втратив чинність до моменту звернення особи до суду:
"У рішенні від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини шостої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Оскільки, впродовж більше десяти місяців з моменту втрати чинності розпорядженням №449-р та більше року з моменту втрати чинності розпорядженням №1042-р, позивачем не було вчинено дій, спрямованих на захист своїх прав, свобод та інтересів попри чинність у послідовних періодах вказаних нормативно-правових актів, подання позовної заяви 19.07.2016 та розгляд її по суті позовних вимог, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання, призвело б до порушення принципу правової визначеності.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В свою чергу, позивачем під час розгляду справи в обох судових інстанціях не наведено об`єктивних, непереборних, не залежних від волі й поведінки особи обставин та не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду."
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас позовна заява та додані до неї документи наразі не містять доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом з 02.10.2023, з 02.10.2024.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Щодо наявності предмета спору станом на дату подання позову.
Подібний правовий висновок ухвалений Полтавським окружним адміністративним судом щодо можливості оскарження нормативно-правового акту, в порядку статті 264 КАС України, залишений без змін Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.12.2023 у справі № 440/5940/22, про оскарження рішення сьомої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 21.10.2021 №286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго".
Втрата чинності рішень Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023 свідчить про відсутність предмета спору (об`єкта спірних правовідносин), в порядку дії норм статті 264 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску а також щодо наявності предмета спору, з урахуванням статті 264 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", про визнання дій протиправними та нечинними рішень - залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з 02.10.2023, з 02.10.2024 та доказів поважності причин його пропуску та щодо наявності предмета спору, з урахуванням статті 264 КАС України та мотивувальної частини цієї ухвали суду.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя В.І. Бевза