Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
24 червня 2026 р. № 520/15151/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, що враховується для перерахунку пенсії, від 16.03.2026 №ФХ-127197/3464/С, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, що враховується для перерахунку пенсії, від 16.03.2026 №ФХ-127197/1/3464/С, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії, від 04.05.2026 №ФХ-127197/6078/С;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 пенсію ОСОБА_1 на підставі виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 : довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, від 16.03.2026 №ФХ-127197/3464/С, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, що враховується для перерахунку пенсії, від 16.03.2026 №ФХ-127197/1/3464/С, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії, 04.05.2026 №ФХ-127197/6078/С та проводити виплату пенсії без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 № 821.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 4 259,84 грн.
Вказану ухвалу представник позивача отримав 16.06.2026, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали суду від 18.06.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків, щодо сплати судового збору позивачем, як особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, що підтверджується витягом ЕКО ПФО та в силу статті 13 Закону №3551-ХІІ звільнений від сплати судового збору.
Поданий позивачем витяг з ЕКО ПФО від 25.03.2026 року підтверджує лише факт встановлення позивачу інвалідності III групи (інвалідність армії), проте не містить: посилання на те, що інвалідність встановлено саме внаслідок війни; відомостей про видачу посвідчення інваліда війни; інших реквізитів, які б однозначно свідчили про наявність спеціального ветеранського статусу. Такий витяг є довідковим документом Пенсійного фонду щодо пенсійного забезпечення, але не замінює спеціального посвідчення, передбаченого статтями 13, 18 Закону № 3551-XII. Наведена позивачем судова практика (постанова Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 620/2557/23 та від 29.01.2025 у справі № 600/3723/24) не є тотожною обставинам цієї справи. У вказаних постановах Верховний Суд досліджував справи, де позивачі надавали посвідчення або інші документи, які прямо підтверджували статус ветерана війни / інваліда війни. У даному випадку таких доказів не надано. Таким чином, позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували його право на звільнення від сплати судового збору.
Отже, суд наголошує, що зазначене посвідчення не є документом, який підтверджує наявність у позивача статусу ветерана війни, визначеного статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а відтак не може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».
Разом із тим, суд, дослідивши копію вказаного посвідчення звертає увагу, що воно дійсне до 31.01.2026, тобто на час звернення позивача до суду в червні 2026 року воно не є дійсним, а відтак, суд взагалі не може брати його до уваги.
Щодо посилання представника позивача на наявність статусу учасника бойових дій, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, суд повторно зазначає наступне.
Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Однак, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 (справа № 567/79/23) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
З огляду на викладене, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2025 по справі № 990/205/24.
Суд зазначає, що оскарження дій відповідача з оскаржуваними позовними вимогами, не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви у цій справі має сплачуватись.
У наданий судом термін, недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Тітов