Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення заяви без розгляду
25 червня 2026 року № 520/31987/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 викладене в листі №26731 від 03.10.2025р. про відмову у внесені змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» та «ОБЕРІГ» за заявою ОСОБА_1 в частині виключення відомостей «Порушення військового обліку» та «Розшукує ТЦК та СП» з реєстру;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+» та «ОБЕРІГ» відомості про ОСОБА_1 в частині «Порушення військового обліку» та «Розшукує ТЦК та СП».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 р. у справі № 520/31987/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесені змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за заявою ОСОБА_1 в частині виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Зобов?язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).
19.06.2026 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій заявник просив:
- змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 року (справа №520/31987/25) з необхідності здійснення виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку на направлення до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ;
- долучити до матеріалів справи №520/31987/25 доказ належного виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 року (справа №520/31987/25) - актуальну інформацію про порушення ВО Позивача із зазначенням неактивного статусу звернення №Е2389700 до органів Національної поліції відносно позивача.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду поданої заяви, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 370 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню саме в тому обсязі та у той спосіб, які визначені його резолютивною частиною, якщо інше не встановлено судом у передбаченому законом процесуальному порядку.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець розмежував коло суб`єктів, які мають право звертатися до суду з відповідними заявами на стадії виконання судового рішення.
Так, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може звернутися сторона.
Водночас із заявою про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення можуть звернутися саме стягувач або виконавець у випадках, встановлених законом.
Суд зазначає, що боржник у виконавчому документі не наділений самостійним процесуальним правом звернення до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 КАС України.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 р. у справі № 520/31987/25 було зобов?язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Отже, за змістом ухваленого судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 є суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок вчинити певні дії, тобто боржником у відповідній частині судового рішення.
Натомість із поданою заявою про зміну способу виконання судового рішення звернувся саме боржник, а не стягувач чи виконавець.
Суд також враховує, що заявник не просить відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, тобто не заявляє вимоги, з якою сторона справи могла б звернутися відповідно до частини першої статті 378 КАС України.
Зміст поданої заяви зводиться саме до прохання змінити спосіб виконання судового рішення.
При цьому посилання заявника на те, що питання зміни способу виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду, не свідчить про наявність у боржника права на подання відповідної заяви.
Суд зауважує, що надання суду права діяти з власної ініціативи не змінює визначеного законом кола осіб, які можуть звернутися із заявою про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що заявлене клопотання за своїм змістом спрямоване не на визначення чи процедурного порядку виконання судового рішення, а фактично на заміну обов`язку, прямо визначеного резолютивною частиною рішення суду, іншим обов`язком.
Як зазначалося, рішенням суду у даній справі відповідача зобов`язано виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Натомість заявник просить змінити спосіб виконання цього рішення шляхом заміни зазначеного обов`язку на направлення до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що таке клопотання не є зміною способу чи порядку виконання судового рішення у розумінні статті 378 КАС України, оскільки його задоволення призвело б до зміни суті та змісту резолютивної частини судового рішення, яке набрало законної сили.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення не може використовуватися як процесуальний механізм перегляду судового рішення, зміни обраного судом способу захисту порушеного права або звільнення боржника від виконання обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням.
Доводи заявника про відсутність у нього повноважень чи функціональної можливості виконати рішення суду в обраний ним спосіб не змінюють визначеного статтею 378 КАС України кола суб`єктів звернення із заявою про зміну способу виконання судового рішення та не можуть бути підставою для прийняття до розгляду заяви, поданої особою, яка не наділена відповідним процесуальним правом.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника та підстави заяви.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву, клопотання, заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву, клопотання, заперечення заявнику без розгляду.
Оскільки заява про зміну способу виконання судового рішення подана боржником, який відповідно до частини першої статті 378 КАС України не належить до суб`єктів звернення із такою заявою, а заявлене клопотання фактично спрямоване на заміну змісту резолютивної частини судового рішення іншим обов`язком, суд доходить висновку, що така заява є очевидно безпідставною у заявленому процесуальному порядку та підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України.
Керуючись статтями 166, 167, 248, 256, 370, 372, 378 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.А. Полях