25.06.2026 Справа № 756/7053/26
Справа №756/7053/26
Провадження №2/756/6818/26
У Х В А Л А
25 червня 2026 суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зобов`язання виселитись,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, що укладений між ними і зобов`язати відповідача виселитись з квартири АДРЕСА_1 та забрати всі свої особисті речі протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням законної сили.
За змістом ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 року №2 постановлено, роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи.
При цьому, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням параграфу 1 статті 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч.7 ст.188 ЦПК України, про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Зі змісту позову вбачається, що позивачка в позові об`єднала різні за змістом, підставами та предметом позовні вимоги, а саме: розірвання шлюбу; а також виселення відповідача.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені позовні вимоги не є нерозривно пов`язаними між собою, від вирішення однієї з них не залежить вирішення іншої, вони не є однорідними, мають різні підстави та предмет, а їх спільний розгляд значно ускладнить вирішення справи по суті, вважаю за необхідне роз`єднати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про зобов`язання виселитись у самостійні провадження.
Керуючись ст.ст.188, 259, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зобов`язання виселитись роз`єднати в окремі самостійні провадження.
Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання виселитись, передавши в цій частині позовну заяву для реєстрації до канцелярії суду в загальному порядку.
В межах справи №756/7053/26 залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Майбоженко