Справа № 758/7414/16
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: старший державний виконавець Печерського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновська Т.В., Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить визнати бездіяльність старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни неправомірною щодо передчасного закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни від 17.04.2026 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 по виконавчому листу № 758/7414/16-ц від 22.12.2025 року, виданого Подільським районним судом м. Києва; зобов`язати державного виконавця невідкладно здійснитизаходи примусового виконання рішення суду.
Скаргу мотивує тим, що 22.12.2025 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 758/7414/16-ц щодо зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» перерахувати здійснені ОСОБА_1 платежі за кредитним договором від 24.02.2011 за процентною ставкою 2,3 % на місяць з 01.09.2014 та зарахувати різницю на картковий рахунок ОСОБА_1 », який надійшов до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 03.02.2026 року. 04.02.2026 державним виконавцем Терновською Тетяною Вадимівною було відкрито ВП № НОМЕР_1. 31.03.2026 винесено постанову про накладання на боржника штрафу в розмірі 10 200,00 грн за невиконання рішення суду. Окрім цього держвиконавець 16.04.2026 направив до Печерського управління поліції ГУНП в м. Києві подання (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення. 17.04.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (п.11 ч.1 ст.39), яку на час подання скарги до суду (01.05.2026) скаржник не отримував. Про стан виконавчого провадження дізнався самостійно 23.04.2026 року під час ознайомлення з даними АСВП. Між тим оскаржувана постанова є неправомірною і такою, що порушує права та свободи стягувача, оскільки державний виконавець не вчинив в повній мірі усіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання судового рішення зокрема, не вжив достатніх заходів щодо активної та ефективної співпраці з керівництвом АТ КБ «ПриватБанк», а обмежився лише формальними діями щодо стягнення виконавчого збору, витрат на виконавче провадження та накладання штрафів за невиконання рішення суду
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06.05.2025 року скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано у старшого державного виконавця Печерського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Т.В. матеріали виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та письмові пояснення з приводу скарги заявниці.
28.05.2026 року до суду надійшли письмові пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк» на скаргу, з проханням відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни. Зокрема, представник боржника посилається на те, що за твердженням скаржника про наявність оскаржуваної постанови стягувач дізналась 23.04.2026 під час відвідування Автоматизованої системи виконавчого провадження. АТ КБ "ПриватБанк" не погоджується із вказаними твердженнями заявника та вважає вказані причини пропуску строку для подання скарги неповажними, а заяву такою яка підлягає залишенню без розгляду. Представник боржника зауважує, що інформація про хід виконавчого провадження не є належним доказом ознайомлення саме у зазначену дату оскільки таку інформацію можна сформувати у будь яку дату, яка сприятлива для поновлення пропущеного строку. За таких обставин причини пропуску встановленого законом строку для оскарження рішень державного виконавця не можуть вважатися поважними. Крім того зазначено, що 19.05.2026 року АТ КБ "ПриватБанк" виконав рішення Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/7414/16, а саме: перерахував здійснені ОСОБА_1 платежі за кредитним договором від 24.02.2011 за процентною ставкою 2,3 % на місяць з 01.09.2014 та зарахував різницю у сумі 7 570,15 грн. на її картковий рахунок.
01.06.2026 року до суду надійшла заява скаржника про зменшення вимог скарги, а саме пункти 3, 4 залишити без розгляду. Відтак, скаржник просить суд визнати дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни щодо передчасного закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 протиправними. Стягувач посилається на те, що 19.05.2026 року, після звернення до голови правління АТ КБ «ПриватБанк», боржником рішення суду у справі № 758/7414/16 було виконано. Рішення суду було виконано за вказівкою голови правління АТ КБ «ПриватБанк», а не під час примусового виконання рішення суду. Отже протиправність дій щодо закінчення виконавчого провадження державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Т.В. й до цього часу не була виправлена, а отже такі дії старшого державного виконавця продовжують діяти в часі і єдиним способом захисту прав стягувача є визнання дій старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Т.В. протиправними щодо передчасного закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1. Крім того, посилання боржника на порушення строків оскарження постанови про закінчення ВП НОМЕР_1 є безпідставними. Так стягувач зауважує, що державний виконавець постанову про закінчення ВП НОМЕР_1 виніс 17.04.2026 року та направив її стягувачу лише 13.05.26. Повідомлення з пошти стягувач отримав 24.05.2026, а фактично отримав 25.05.2026 року.
В судове засідання учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
На виконанні у державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Тетяни Вадимівни перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 відносно боржника АТ КБ «ПриватБанк» з примусового виконавчого листа №758/7414/16-ц, виданого 22.12.2025 року Подільським районним судом м. Києва про зобов`язання перерахувати здійснені ОСОБА_1 платежі за кредитним договором від 24.02.2011 за процентною ставкою 2,3 % на місяць з 01.09.2014 та зарахувати різницю на картковий рахунок ОСОБА_1 .
04.02.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.
05.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5 100 грн., та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Цього ж дня державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу стосовно надання інформації щодо стану виконання рішення суду.
Згідно акту державного виконавця від 31.03.2026, рішення суду не виконано. Жодних заяв щодо стану виконання, на адресу відділу, не надходило.
31.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 10 200,00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Цього ж дня державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу стосовно надання інформації щодо стану виконання рішення суду.
Згідно акту державного виконавця від 16.04.2026, рішення суду не виконано. Жодних заяв щодо стану виконання, на адресу відділу, не надходило.
Водночас як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 боржником сплачені витрати виконавчого провадження, виконавчий збір та штрафи, винесені в рамках виконавчого провадження, що також підтверджує обізнаність боржника про рішення суду.
Таким чином, до боржника доведено наявність рішення суду, яке набрало законної сили, боржник попереджався про необхідність його самостійного виконання. Однак, боржником рішення суду виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання, у зв`язку з чим 16.04.2026 на адресу Печерського УП ГУ НП в м. Києві направлено подання про вчинення кримінального правопорушення.
17.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
19.05.2026 року АТ КБ "ПриватБанк" виконано рішення Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/7414/16 та перераховано здійснені ОСОБА_1 платежі за кредитним договором від 24.02.2011 за процентною ставкою 2,3 % на місяць з 01.09.2014 та зарахував різницю у сумі 7 570,15 грн на її картковий рахунок.
Суд враховує те, що згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника)
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновською Тетяною Вадимівною здійснено примусове виконання виконавчого листа №758/7414/16-ц, виданого 22.12.2025 року Подільським районним судом м. Києва, у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки боржником не було виконано рішення, за якими його було зобов`язано особисто вчинити певні дії (у даному випадку здійснити перерахування платежів та зарахувати різницю на картковий рахунок), то державний виконавець правомірно надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені судом обставини та норми права, суд вважає, що винесення старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 здійснено в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, а тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 12, 81, 258-261, 354, 447-451 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: старший державний виконавець Печерського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновська Т.В., Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.К. Левицька