Справа № 680/383/26
№4-с/680/13/26
УХВАЛА
"25" червня 2026 р. селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся його представник - адвокат Соловей Олександр Васильович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна,
встановив:
Скаржник звернувся до суду із скаргою в якій просив зобов`язати Дунаєвецький ВДВС зняти арешти з його майна, які накладені постановою державного виконавця від 15 липня 2004 року та постановою державного виконавця від 13 лютого 2012 року.
В обґрунтування скарги вказав, що 02 серпня 2004 року Віньковецькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА 445304 від 15 липня 2004 року винесеної державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції накладено арешт на його майно та оголошено заборону на його відчуження. 13 лютого 2012 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 лютого 2012 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції накладено арешт на належний йому будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
21 травня 2026 року заявник звернувся у Дунаєвецький ВДВС із заявою про скасування арештів накладених на його майно. Проте, листом відділу у звільненні майна з під арешту відмовлено.
Вважає вказані рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
12 серпня 2003 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-61 від 11 серпня 2003 року Новоушицького районного суду про стягнення із заявника на користь ОСОБА_2 1000 гривень моральної шкоди. 11 березня 2008 року за заявою стягувача виконавчий документ повернуто стягувачу, при цьому здійснено часткове стягнення 150 гривень. Повторно виконавчий документ не пред`являвся та стягувач не має наміру його пред`являти. 16 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-337 від 16 серпня 2011 року Новоушицького районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 75000 гривень. 18 червня 2012 року виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа закінчено на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (затвердження мирової угоди).
На момент завершення виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 1-61 від 11 серпня 2003 року Новоушицького районного суду діяв Закон України «Про виконавче провадження» у попередній редакції. Враховуючи, що виконавчий документ повернуто без виконання (сума не стягнута), то виконавчий збір не підлягав стягненню.
За таких обставин, державний виконавець завершуючи виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 1-61 від 11 серпня 2003 року Новоушицького районного суду зобов`язаний був звільнити з під арешту квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 .
Постанова про стягнення виконавчого збору винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-337 від 16 серпня 2011 року Новоушицького районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 75000 гривень не може бути пред`явлена до виконання.
Враховуючи те, що виконавчі документи на виконання яких накладено арешт на майно боржника, не можуть підлягати примусовому виконанню, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, бездіяльність виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна заявника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння його майном
Скаржник, який був боржником у виконавчому провадженні, позбавлений іншого способу захисту свого права на мирне володіння майном, аніж оскарження дій виконавця щодо не зняття арешту із належного йому майна.
Скаржник та його представник в судове засіданні не з`явилися будучи належним чином повідомленими, останній подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися будучи належним чином повідомленими про таке.
Дунаєвецький ВДВС надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Окрім того зазначив, що на виконанні у Новоушицькому відділі державної виконавчої служби перебували виконавчі провадження: ВП6554820, відкрите на підставі виконавчого листа від 11 серпня 2003 року №1- 61 виданий Новоушицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу 1000 грн моральної шкоди. 11 березня 2008 року виконавче провадження №6554820 завершено, виконавчий лист 1-61 повернуто на підставі того, що 07 березня 2008 року у відділ надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Шкоду частково стягнуто в сумі 150 грн. Виконавчий збір в сумі 100 грн. боржником не сплачено; ВП№28191284 відкрите 16 серпня 2011 року на підставі виконавчого листа від 16 серпня 2011 року №2-337 виданий Новоушицьким райсудом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 75870 грн. ВП№28191284 18 червня 2012 року закінчено на підставі п.2 ч.1 ст.49 (визнання судом мирової угоди про закінчення ВП), підстава: 14 червня у відділ надійшла ухвала Новоушицького районного суду № 2212/865/2012 від 11 квітня 2012 року про визнання мирової угоди. За таких обставин виконавче провадження підлягає закінченню. Проте арешт з майна боржника державним виконавцем знято не було, оскільки на виконання ВП№28191284 Новоушицьким відділом державної виконавчої служби було відкрито ВП№33092878 яким виокремлено виконавчий збір на користь держави в сумі 7587 грн та який боржником сплачено не було.
Надати паперові копії матеріалів вище перелічених виконавчих проваджень не є можливим, оскільки виконавче провадження та книги реєстрації виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю знищено в порядку Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, у зв`язку із закінченням 3-х років зберігання. Просив суд у задоволені скарги відмовити.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали суд приходить до такого висновку.
Згідно із листом Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у знятті арештів з майна накладених, згідно із постановами державних виконавців від 15 липня 2004 року та 13 лютого 2012 року (а.с.5).
02 серпня 2004 року Віньковецькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА 445304 від 15 липня 2004 року винесеної державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції накладено арешт на майно заявника та оголошено заборону на його відчуження, а саме на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6, 7, 11).
11 березня 2008 року виконавче провадження №6554820 завершено, виконавчий лист 1-61 повернуто на підставі заяви від 07 березня 2008 року стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Шкоду частково стягнуто в сумі 150 грн. Виконавчий збір в сумі 100 грн. боржником не сплачено (а.с.9 на звороті).
Виконавчий лист від 11 серпня 2003 №1- 61 виданий Новоушицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 , Місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , боргу 1000 грн моральної шкоди (а.с.10, 12, 13).
13 лютого 2012 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції накладено арешт на належний мені будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7 на звороті - 9, 12, 13).
18 червня 2012 року ВП№28191284 закінчено на підставі п.2 ч.1 ст.49 (визнання судом мирової угоди про закінчення ВП), ухвала Новоушицького районного суду № 2212/865/2012 від 11 квітня 2012 року про визнання мирової угоди (а.с. 7 на звороті - 9).
На виконання ВП№28191284 Новоушицьким відділом державної виконавчої служби було відкрито ВП№33092878 яким виокремлено виконавчий збір на користь держави в сум 7587 грн та який боржником сплачено не було.
Частиною 1 статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця скаржник покликався на те, що в межах виконавчих проваджень на його майно, як боржника, державні виконавці наклали арешти. Проте, виконавчі документи на виконання яких накладено арешт на майно боржника, не можуть підлягати примусовому виконанню, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на його майно є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння його майном.
Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції до 08 березня 2011 року) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача.
Відповідно до ч. 5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції до 08 березня 2011 року) повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Згідно із ч. 1 та 2 статті 38 Закону № 606-XIV (в редакції до 08 березня 2011 року) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Випадки коли виконавче провадження підлягає закінченню зазначені у статті 49 Закону № 606-XIV(в редакції від 08 березня 2011 року).
Згідно із пунктом 2 частинами 1 статті 49 Закону № 606-XIV (в редакції від 08 березня 2011 року) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.
Згідно із частинами першою та другою статті 50 Закону № 606-XIV (в редакції від 08 березня 2011 року) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Разом з тим, під час судового розгляду з`ясовано, що у виконавчому провадженні ВП6554820 виконавчий документ повернуто стягувачу за її заявою, у виконавчому провадженні ВП№28191284 провадження закінчено на підставі п.2 ч.1 ст.49 (визнання судом мирової угоди про закінчення ВП). Поряд із цим, у виконавчому провадженні ВП№33092878 арешт на майно боржника не накладено. За таких обставин, арешти в первинних виконавчих провадженнях вичерпали своє призначення.
Отже, наявність протягом тривалого часу не скасованих арештів на майно боржника, за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувачів, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі № 161/14034/20, провадження № 61-1980св21, у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 2/0301/806/11, провадження № 61-3814св22.
Таким чином, суд, з урахуванням вимог скарги, встановивши обставини справи, приходить до висновку про обґрунтованість вимог скарги та її задоволення.
Керуючись ст. 10, 185, 447 ЦПК України, суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся його представник - адвокат Соловей Олександр Васильович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна - задовольнити.
Зобов`язати Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець Подільському районі Хмельницької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 15 липня 2004 року.
Зобов`язати Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець Подільському районі Хмельницької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 13 лютого 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О. І. Яцина