Справа № 127/37563/25
Провадження № 22-ц/801/1817/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А.
Доповідач :Панасюк О. С.
УХВАЛА
25 червня 2026 року Справа № 127/37563/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Панасюка О. С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Шаміної Ю. А. від 06 травня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
10 червня 2026 року до Вінницького апеляційного суду надійшла ця апеляційна скарга, в якій одночасно ініціювалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2026 року, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримано 09 травня 2026 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції, які надійшли до апеляційного суду 22 червня 2026 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, другою статті 354 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як видно з матеріалів справи рішення Вінницького міського суду Вінницької області ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 06 травня 2026 року
06 травня 2026 року суд першої інстанції супровідним листом направив ОСОБА_1 копію судового рішення від 06 травня 2026 року, однак доказів його отримання матеріали справи не містять.
З матеріалів апеляційної скарги видно, що повний текст оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 отримав 09 травня 2026 року.
Оскільки апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку 08 червня 2026 року, що, з урахуванням вихідних днів, в межах встановленого частиною другою статті 354 ЦПК України строку, то строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2026 року необхідно поновити.
Дослідивши апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подала скаргу.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства (пункт 5 частини третьої статті 2, статті 13 ЦПК України) означає, що суд розглядає цивільні справи лише в межах вимог заявника, зокрема суд апеляційної інстанції обмежений вимогами апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК).
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Всупереч цим вимогам в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначив, яке рішення за результатами розгляду апеляційної скарги має прийняти суд апеляційної інстанції.
Отже заявнику необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
Крім того згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), в підтвердження чого надав копії посвідчення учасника бойових дій, військового квитка та довідки форми 5 № 546 від 05 червня 2026 року.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Предметом розгляду у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, тобто зазначений спір виник із цивільних договірних відносин та не пов`язаний із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні».
Таким чином апеляційний суд не бачить підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 3 028 грн 00 к.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 3 042 грн 31 к., то звертаючись до суду з такою позовною вимогою, необхідно було б сплатити судовий збір в розмірі 3 028 грн 00 к. (3 042 грн 31 к. ціна позову х 1,5 % = 45 грн 63 к. що - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року).
Тобто на час подання апеляційної скарги сума судового збору, що підлягала сплаті, становила 4 542 грн 00 к. (150 % х 3 028 грн 00 к.).
Таким чином апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для сплати судового збору в розмірі 4 542 грн 00 к.
Судовий збір потрібно перерахувати до державного бюджету за такими реквізитами: Отримувач: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - [рахунок приховано]).
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Керуючись статтями 127, 185, 356, 357 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2026 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху і надати строк для:
- уточнення вимог апеляційної скарги відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги;
- сплати судового збору в сумі 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн 00 к. або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,
протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків у визначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк