Справа № 157/750/26
Провадження №6-а/157/5/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
заявника - адвоката Хомича Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції заяву адвоката Хомича Романа Володимировича про скасування штрафу як заходу процесуального примусу, застосованого ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2026 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Адвокат Хомич Р.В. звернувся у суд з заявою, у якій просить постанови ухвалу, якою скасувати штраф як захід процесуального примусу, застосований ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2026 року. В обгрунтування заяви зазначає, що ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2026 року, серед іншого: повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення; застосовано до представника позивача - адвоката Хомича Р.В. захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку ч. 2 ст. 149 КАС України; стягнуто в дохід Державного бюджету України з ОСОБА_2 штраф у розмірі 4 992 грн. Підставою для застосування штрафу як заходу процесуального примусу до нього як до представника позивача став факт подання ідентичних позовів (справи №154/832/26 та №15/885/26) до моменту (часу) вирішення питання щодо подальшого процесуального руху даної справи (постановлення ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду). Відтак, за оцінкою суду такі дії кваліфіковано як маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями, вчинену неодноразово, тобто свідоме зловживання процесуальними правами. Частиною 6 ст. 149 КАС України визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Зазначає, що передусім відноситься з повагою та розумінням до постановленої судом ухвали та застосованого до нього заходу процесуального примусу, натомість користуючись процесуальним правом просить суд розглянути зазначену заяву щодо скасування штрафу з урахуванням наступного. Усвідомлює, що подаючи ідентичні (аналогічні) позовні заяви до вирішення питання щодо подальшого процесуального руху справи №154/750/26 мало місце зловживання відповідним правом, однак він не мав наміру таким чином вплинути на автоматизований розподіл справи для визначення конкретного складу суду. Після постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху по справі №154/750/26 та ознайомлення з її змістом, зокрема обсягом визначених судом недоліків, ним проведено аналіз наявності відомостей/інформації щодо надіслання та вручення поштових відправлень з копіями оскаржуваної постанови та матеріалів виконавчого провадження. Такі дані були відсутні у його розпорядженні, зокрема відсутні серед матеріалів виконавчого провадження, які доступні йому для ознайомлення у електронному вигляді через функціонал веб-ресурсу АСВП, відсутні серед матеріалів справи про адміністративне правопорушення, надані у відповідь на адвокатський запит, відсутні також і на веб-ресурсі поштового оператора АТ «Укрпошта» у розділі для відстеження (трекінгу) відправлень. З урахуванням цих обставин було прийнято спільно узгоджене рішення про подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки наданого судом часу для усунення недоліків, на його погляд, не вистачило б для пошуку та збору необхідної інформації, яка необхідна для обгрунтування поважності причин пропуску строку для оскарження постанови. У подальшому, звичайно він проявив необачність, не дочекався (не з`ясував) результатів вирішення судом питання щодо подальшого процесуального руху справи №154/750/26, зважаючи на обмежені строки оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення (прийнятої 13.11.2024 року) та намагаючись діяти виключно в інтересах клієнта, без жодного свідомого наміру зловживання процесуальними правами, подав два ідентичні (аналогічні) позови. У цьому ракурсі він проявив легковажність, припускаючи, що судом постановлено ухвалу щодо поданої заяви про залишення позову без розгляду, однак така ще не надійшла на його адресу та/або ще не розміщена у ЄДРСР з технічних причин. Обставини, про які він вказує вище не є виправданням відповідних дій, а лише поясненням, чому та з якою дійсною метою вони були вчиненні. Будь-яких негативних наслідків таких дій не настало, зважаючи, що повторно подані ідентичні (аналогічні) позовні заяви окремими суддями були повернуті без розгляду на підставі п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України. Повернуті позовні заяви сформовані у справи адвокатського досьє для подальшого архівування, щодо спірних правовідносин наразі здійснюється пошук, збір додаткової інформації та її документального підтвердження щодо надіслання/одержання поштових відправлень для обгрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови. Додаткових дій чи рішень для виправлення допущеного процесуального порушення він не може вчинити, оскільки відсутні відповідні процесуальні права чи механізми. Однак, якби вони були б необхідними та/або доречними, то невідкладно були б вчинені. Ситуація, що склалась, послугує йому уроком та додатковим нагадуванням необхідності додержання процесуальних обов`язків та Правил адвокатської етики, уважності, пунктуальності та дотримання законності у своїх процесуальних діях та рішеннях. Він зробив належні висновки та зобов`язується у своїй діяльності не допускати таких або будь-яких інших процесуальних порушень. Такий випадок спонукатиме у майбутньому до добросовісного виконання процесуальних обов`язків. Крім цього, просить врахувати, що визначений розмір штрафу є досить суттєвим і обтяжливим для нього, з урахуванням життєвих обставин, перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей, складної безпекової ситуації в країні, високими цінами на споживчі товари, які необхідні для забезпечення прожитковим потреб сім`ї.
Адвокат Хомич Р.В. у судовому засідання заяву про скасування штрафу підтримав з наведених у ній підстав, штраф просив скасувати і пояснив, що у даній ситуації проявив неуважність та необачність. Він не мав і не має стосунків із суддями Камінь-Каширського районного суду, в його діяльності були рішення цього суду, як позитивні, ухвалені на користь його клієнтів, так і негативні. Він зрозумів, що треба бути більш уважним. Він не оскаржував ухвалу суду про стягнення штрафу, бо погоджується, що подання ідентичних позовів є зловживанням процесуальними правами, але мета подання не була пов`язана з маніпулюванням автоматизованим розподілом справ. Наміру маніпулювати розподілом він не мав.
Заслухавши пояснення адвоката Хомича Р.В., дослідивши матеріали справи, у межах якої суддею було постановлено ухвалу про стягнення штрафу, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви належить відмовити, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд встановив, що ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2026 року Ходачинського Р.О. постановлено повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення; а також постановлено застосувати до представника позивача - адвоката Хомича Романа Володимировича захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини другої статті 149 КАС України і стягнути в дохід Державного бюджету України з ОСОБА_2 штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4992 грн, на рахунок Державної судової адміністрації України.
Згідно з цією ухвалою суддя встановив, що 22.04.2026 ОСОБА_1 через представника - адвоката Хомича Р.В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Подана позовна заява ухвалою судді від 27.04.2026 була залишена без руху у зв`язку з пропуском позивачем строку на оскарження постанови та відсутністю доказів на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку безпосередньо ОСОБА_1 . В ухвалі позивача повідомлено про необхідність усунення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали і роз`яснено, що в разі невиконання зазначених вимог позовна заява буде вважатись неподаною і йому повернута. 01.05.2026 забезпечено надання загального доступу до ухвали від 27.04.2026 у справі № 157/750/26 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також суддя, як вбачається з ухвали, встановив, що представник позивача - адвокат Хомич Р.В., отримавши вищезазначену ухвалу через Електронний суд 03.05.2026, у встановлений судом строк недоліків не усунув. 06.05.2026 надійшла заява, у якій останній, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, просить залишити позовну заяву без розгляду. Суддею під час ознайомлення з матеріалами адміністративного позову за інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду, було встановлено, що позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Хомича Р.В. 01.05.2026 звернувся до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з ідентичним позовом.
В зазначеній ухвалі також зазначається, що справу № 157/832/26 системою автоматизованого розподілу було розподілено головуючому - судді Антонюк О.В., яка ухвалою від 06.05.2026 встановила, що позивачем уже подано до суду інший позов до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з однакових підстав і станом на 06.05.2026 щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, тому позовну заяву повернуто позивачеві.
Згідно з цією ухвалою, суддя також встановив, що позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Хомича Р.В. 08.05.2026 знову звернувся до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з ідентичним позовом. Справу № 157/885/26 системою автоматизованого розподілу було розподілено головуючому - судді Гамулі Б.С., який ухвалою від 13.05.2026 встановив, що позивачем уже подано до суду позов до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з однакових підстав і станом на 13.05.2026 щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, тому позовну заяву повернуто позивачеві.
Відповідно до цієї ж ухвали суддя Ходачинський Р.О. встановив, що представник позивача - адвокат Хомич Р.В., після залишення позову без руху та до вирішення питання щодо відкриття провадження, подав до суду ідентичні позовні заяви до того ж відповідача з тим самим предметом з аналогічних підстав. При цьому адвокат Хомич Р.В. професійно виконує обов`язки з представництва на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, тобто обізнаний з нормами адміністративного та цивільного судочинства щодо юридичних понять зловживання процесуальними правами, а також з нормами адвокатської етики щодо дотримання законності, зокрема адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (ст. 7 Правил адвокатської етики).
Згідно з ухвалою суддя Ходачинський Р.О. кваліфікував зазначені дії представника позивача - адвоката Хомича Р.В. як маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями, вчинену неодноразово, тобто свідоме зловживання процесуальними правами. Подачу заяви про залишення позову без розгляду у цій справі, в якій позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, суддя також вважав маніпулятивними діями представника позивача, які у комплексі з поданням ідентичного позову були направленні на розподіл справи на іншого суддю.
Ухвалу про стягнення з представника позивача - адвоката Хомича Р.В. штрафу від 15 травня 2026 року як заходу процесуального примусу останній не оскаржував.
Частиною 6 ст. 149 КАС України встановлено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Отже, законом передбачено дві підстави, за наявності яких (або однієї з яких) суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу: 1) виправлення допущеного порушення; 2) надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків
У поданій заяві та у судовому засіданні адвокат Хомич Р.В. пояснив, що з огляду на характер зазначеного в ухвалі про стягнення штрафу порушення, таке порушення вже виправити не можливо
Таке твердження, за тих обставин зловживання процесуальними правами, про які зазначається в ухвалі судді про стягнення штрафу, дійсно є обгрунтованим.
Однак, ще одніє підставою, за наявності якої суд може скасувати штраф, є надання доказів поважності причин невиконання своїх процесуальних обов`язків.
Адвокат Хомич Р.В. не надав суду жодних доказів поважності причин невиконання своїх процесуальних обов`язків, а лише послався на те, що подання трьох ідентичних позовів було зумовлено неможливістю своєчасного виправлення недоліків по пред`явленому в суд першому позову, який суддя залишив без руху.
Самі по собі зазначені посилання за відсутності будь-яких доказів на їх підтвердження не є підставою для скасування ухвали судді у частині стягнення штрафу.
Крім того, як вбачається з пояснень адвоката Хомича Р.В. у судовому засіданні, він фактично не погоджується з кваліфікацією його дій суддею, згідно з якою такі дії кваліфіковані як маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Проте такі доводи адвоката є підставою для оскарження ухвали судді в апеляційному порядку, а не підставою для її скасування судом першої інстанції, оскільки у протилежному випадку суд фактично вдасться до оцінки судового рішення того ж таки суду першої інстанції під приводом розгляду нових доводів адвоката, що є поза межами повноважень суду першої інстанції та недопустимим.
Керуючись ст.ст. 149, 242, 243, 248, 250, 256 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні заяви адвоката Хомича Романа Володимировича про скасування штрафу як заходу процесуального примусу, застосованого ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2026 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Дата складення повного тексту ухвали - 24 червня 2026 року.
Головуючий: О.В. Антонюк