Справа № 308/1905/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ткаченко Ю.В.,
розглянувши матеріали заяви адвоката Новікової Інни Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна
в с т а н о в и в:
у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа №308/1905/26 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про поділ спільного майна.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2026 позов задоволено частково:
-в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25899653211000;
-в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25899653211000;
-в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2731131721100;
-в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2731131721100;
-у задоволенні інших позовних вимог відмовлено;
-стягнуто із ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 6 656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.
18.06.2026 до суду від представниці позивачки надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій представниця позивачки просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
До суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у якій він вказує про її необґрунтованість з огляду на відсутність доказів на підтвердження обсягу наданих правничих послуг. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивачкою не було зроблено заяви про намір подати докази щодо розміру адвокатських витрат після ухвалення судового рішення.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши матеріали заяви про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Встановлено, що під час судового розгляду до суду від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи без участі від 08.06.2026, у якій вона повідомила про те, що докази на підтвердження судових витрат, у зв`язку з цим доводи представника відповідача про те, що позивачкою не було зроблено заяви про намір подати докази щодо розміру адвокатських витрат після ухвалення судового рішення є безпідставними.
До заяви про розподіл судових витрат, у якій представниця позивачки просить стягнути витрати на адвоката, долучено договір №545 від 16.01.2026.
Під час розгляду заяви суд апеляційної інстанції враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду № 346/2744/21 від 22 квітня 2024 року.
З аналізу положень норм процесуального законодавства вбачається, що норма частини 8 статті 141 ЦПК України встановлює загальне правило можливості подання доказів з приводу судових витрат або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Натомість положення частини1 статті 246 ЦПК України є спеціальною нормою, та встановлюють не тільки можливість подання таких доказів, але й процедуру та вимоги до такої процесуальної дії, зокрема, обов`язок доведення наявності поважних причин, які унеможливили стороні подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, суд зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
Представниця позивачки в досліджуваній заяві про стягнення судових витрат не зазначала про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів понесених витрат на професійну правничу до закінчення судових дебатів.
Суд зауважує, що договір про надання правничої допомоги датується 16.01.2026, тобто був укладений ще до звернення позивачки з цим позовом.
Враховуючи, що клопотання про стягнення судових витрат з доданими доказами витрат на професійну правничу допомогу не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, а тому у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат необхідно відмовити.
Керуючись статтями 141, 246, 258-260, 270 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
у задоволенні заяви адвоката Новікової Інни Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала суду складена та підписана 25.06.2026.
Суддя В.Й. Данко