Справа № 209/3968/26
Провадження № 2-а/209/37/26
УХВАЛА
про залишення адміністративного позову без руху
25 червня 2026 року м. Кам?янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Ковальова-Писарева А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровсьеій області старшого лейтенанта поліції Литвина Павла Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
24 червня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспектора відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровсьеій області старшого лейтенанта поліції Литвина Павла Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7394643 від 18.06.2026, винесену Інспектором відділення поліції № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровсьеій області старшим лейтенантом поліції Литвином П.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ознайомившись із матеріалами адміністративного позову, вважаю за можливе залишити його без руху з наступних підстав.
Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач, а з огляду на ч.4 цієї статті, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень.
У силу п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, поліцейські відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не вірно визначений відповідач по справі, так замість Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, як відповідач зазначений Інспектор ВП № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровсьеій області старший лейтенант поліції Литвина П.М. Крім того, позивачем не зазначено місцезнаходження відповідача, його поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем при подані позовної заяви до суду не сплачено судовий збір з посиланням на звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 288 КУпАП та висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Натомість, відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17 від 18 березня 2020 року, чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов`язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому позивач при звернення до суду з позовною заявою про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повинний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 - ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАСУ, суд, -
УХВАЛИВ:
Залишити без руху адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора відділення поліції №1 (м.Кам`янське) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровсьеій області старшого лейтенанта поліції Литвина Павла Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк не більше ніж протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали суду.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Ковальова-Писарева