Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
26.06.2026 394/748/26
2/394/545/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про залишення позовної заяви без руху
Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільно-процесуальним кодексом України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Позовна заява повинна відповідати всім вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З огляду на вказану норму, позивач не виконав всі вимоги, передбачені цим пунктом статті, зокрема не вказано про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), його місцезнаходження. В разі, якщо такі відомості не відомо позивачу, про це також потрібно вказати в позовній заяві.
Положеннями п.п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною п`ятою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Так, позивачем не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно зазначене в заповіті від імені ОСОБА_2 посвідчений Покровською сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області 17 жовтня 2018 року за реєстром №10, довідку про прописку для визначення інших спадкоємців по справі. У позовній заяві стверджується, що брат спадкодавця, ОСОБА_3 , подав заяву про відмову від прийняття спадщини, а інші спадкоємці відсутні. Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наведений факт або беззаперечно спростовували наявність інших спадкоємців за законом чи заповітом.
Крім того, згідно роз`яснень, викладених в пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 Цивільного кодексу України).
При поданні позову, позивачами не зазначено місце відкриття спадщини. Згідно ст. 30 ЦПК України, позови що виникають із нерухомого майна, пред`являються з місцем знаходження майна або основної його частини. В позові місце знаходження майна, яке входить в спадкову масу, не зазначено, що в даному випадку унеможливлює визначити підсудність даної справи.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини. Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При вирішенні справи про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Таким чином, позивачу у позовній заяві потрібно обґрунтувати поважну причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а оскільки з дати смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 померлої ОСОБА_2 та з дати 17.09.2025 року перебування позивача на військовій службі (сплинуло більше трьох місяців), і що пропущений ним строк для подання заяви про прийняття спадщини виник з поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб, як військовослужбовця.
Предметом позову є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка не має відношення до порядку надання обсягу соціальних гарантій, чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви за вимогою про визначення додаткового строку у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах. Слід зазначити, що позивач просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому предмет та підстави позову не пов`язані зі справами по виконанню військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, ні з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності, Героя України.
До заяви не було додано документу щодо сплати судового, а статус військовослужбовця не надає позивачу пільги щодо сплати судового збору в даній категорії справ, заявнику необхідно було надати суду квитанцію про сплату судового збору.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 640/7310/19 (провадження № 11-905заі19).
Також суд зазначає, що приписами ст.5 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.Отже, враховуючи викладене, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1211,20 гривні та надати суду оригінал квитанції на підтвердження такої сплати.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин та враховуючи приписи п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків шляхом виконання зазначених вище приписів закону, визначення вимог в рамках заявленого позову, та надання належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, задля ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення згідно зі ст. 263 ЦПК України, всі ці обставини є підставою для залишення заяви без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 82,84, 134, 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати до суду позовну заяву з правовим обґрунтуванням, що відповідає вимогам позовного провадження, та виправленими недоліками, що вказані в мотивувальній частині (зазначити щодо місця відкриття спадщини, визначитися з колом осіб, надати відповідні докази, правовстановлюючі документи, повідомити про поважні причини пропуску строку, сплатити судовий збір та подати квитанцію на підтвердження).
Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк заява буде вважатися неподаною, і буде повернута.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ухвалою, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: