Справа №458/248/26
2-о/458/15/2026
УХВАЛА
26.06.2026 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., перевіривши заяву ОСОБА_1 про відсутність заперечень щодо встановлення факту у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_1 , про встановлення факту перебування на утриманні, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_1 , про встановлення факту перебування на утриманні.
25.06.2026 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про відсутність заперечень щодо встановлення факту, засвідчена 11.06.2026 консулом Генерального консульства України в Неаполі ОСОБА_3 . У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона з 2010 проживає за кордоном, а саме в Італії, та спільного господарства з своїми братами не вела, фінансової допомоги їм не надавала, оскільки має свою власну сім`ю. Крім того, вказала, що не заперечує поти встановлення факту, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки, складеної головним спеціалістом з інформаційних технологій М.М. Співаком від 25.06.2026, 25.06.2026 на електронну пошту Турківського районного суду Львівської області заінтересована особа ОСОБА_1 надіслала заяву по справі № 458/248/26 (провадження 2-о/458/15/2026) без накладення (скріплення) кваліфікованого електронного підпису.
Перевіривши заяву про відсутність заперечень щодо встановлення факту та додані до нього документи суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ч.2 ст. 181 ЦПК України пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.
Згідно із ч. 5, 6, 8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно із п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно положень ч. 2 ст. 18 Закону України ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 188/290/19 (провадження № 61-3735ск20).
Верховний Суд у постанові від 22.03.2023 у справі № 755/1549/22 наголосив, що, отримавши процесуальні документи в електронній формі, суд має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов`язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного.
Із матеріалів справи вбачається, що на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява по справі № 458/248/26 без використання електронного цифрового підпису.
Звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду (Постанова ВП ВС від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресована суду заява, у випадку подання такого документа до суду в електронній формі, повинна бути скріплена електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.
Однак даних про накладення кваліфікованого електронного підпису заява про відсутність заперечень щодо встановлення факту не містить.
Таким чином, оскільки, заява про відсутність заперечень щодо встановлення факту, не сформована в підсистемі «Електронний суд», надійшла до суду електронною поштою, і не підписана електронним цифровим підписом, суд не має підстав вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, в разі якщо подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене вище, заява про відсутність заперечень щодо встановлення факту підлягає поверненню як така, що не підписана.
Керуючись ст. ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 про відсутність заперечень щодо встановлення факту - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити заінтересованій особі ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, після усунення обставин, що стали підставою для їх повернення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ