справа №176/1353/26
провадження №8/176/1/26
УХВАЛА
26 червня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Гусейнова К.А.,
за участю секретаря Петренко Н.В.,
заявника (боржника) ОСОБА_1 , представника заявника (боржника) ОСОБА_2 , стягувача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Бєлєвцової Ольги Олегівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року,-
ВСТАНОВИВ:
22 квітня 2026 року від представника заявника ОСОБА_2 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року.
Заява обґрунтована тим, що починаючи з жовтня 2024 року ОСОБА_1 почав проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік та дружина з ОСОБА_3 (далі - Стягувач), в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності рідній бабусі Боржника - ОСОБА_4 . Під час спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , який видано 17 лютого 2025 року Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області. У зв`язку з відсутності у ОСОБА_3 зареєстрованого місця проживання на дату народження дівчинки державна допомога по догляду за дитиною була оформлена на Боржника. Від народження дитини сторони спільно доглядали за дитиною, займалися її вихованням. Однак утриманням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з жовтня 2024 року покладено виключно на ОСОБА_1 , що підтверджується «Роздруківкою індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5). Самостійного доходу Стягувач з жовтня 2024 року не має. Це також можуть підтвердити свідки. Однак з кінця грудня 2025 року стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стали погіршуватися через те, що остання неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо двох дітей, а саме не доглядає за ними, не займається їх навчанням, вчиняє сварки у присутності доньок, зловживає спиртними напоями. З даного приводу ОСОБА_1 неодноразово звертався до компетентних органів. 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Барвінківського районного суду Харківської області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 (справа № 611/239/26). Цього ж дня до суду була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії як особисто, так й із залученням третіх осіб (в тому числі, але не обмежуючись - родичів по лінії матері дитини, працівників охоронних структур та детективних агенцій, а також співробітників поліції охорони та будь-яких інших осіб, які можуть забезпечувати фізичною силою відібрання дитини від батька), спрямовані на зміну місця проживання малолітньої ОСОБА_5 фактичним місцем проживання наразі якої є проживання разом з її батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання ОСОБА_5 з батьком. 11 лютого 2026 року ОСОБА_3 покинула з двома дітьми своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , і виїхала у невідомому напрямку. При цьому вона самовільно без відома та згоди ОСОБА_1 змінила місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , та протягом півтора місяця не повідомляла ОСОБА_1 про адресу місця проживання дитини, приховувала її від батька, поки не втрутилася поліція. Протягом цього часу вона декілька разів змінювала місце проживання. Однак незважаючи на ігнорування запитів Боржника на побачення з дитиною, Стягувач періодично повідомляла адреси відділень Нової Пошти, куди ОСОБА_1 надсилав посилки з продуктами харчування, особистої гігієни, речами. Все, що просила Стягувач, Боржник купував. Це зокрема підтверджується: квитанцією до поштового відправлення № 59001579765957 від 17 лютого 2026 року, яким ОСОБА_1 надсилав ОСОБА_3 посилку в смт. Петропавлівка, фотознімком посилки від 17 лютого 2026 року, чеками № 08CxqcKWRJ від 07 березня 2026 року, № 90487 від 07 березня 2026 року, № 90488 від 07 березня 2026 року, № [номер приховано] від 07 березня 2026 року, квитанцією до поштового відправлення № 59001594974037 від 07 березня 2026 року, чеками № [номер приховано] від 01 квітня 2026 року, № 00092710800215 від 07 квітня 2026 року, № 5740002 від 19 квітня 2026 року, скрін-шотами грошових переказів на суми по 2000 грн. від 10 квітня 2026 року та від 19 квітня 2026 року скрін-шотами переписки з ОСОБА_3 , де вона підтверджує отримання посилок та грошових коштів від ОСОБА_1 .. Першопричиною утримання ОСОБА_1 дитини в натуральному вигляді стало те, що ОСОБА_3 використовує надані їй Боржником грошові кошти не на потреби дитини.
Таким чином даними доказами підтверджується, що після припинення спільного проживання однією сім`єю, ОСОБА_1 як і раніше продовжує утримувати свою малолітню доньку ОСОБА_5 . Крім того, ОСОБА_1 добровільно в натуральній та грошовій формі з дотриманням вимог ст. ст. 180 -183 СК України утримує свою малолітню доньку ОСОБА_5 від її народження по теперішній час.
Ухвалою судді від 24 квітня 2026 року відкрито провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року та призначено заяву до розгляду.
В судовому засіданні боржник та його представник заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами підтримали в повному обсязі, та просили скасувати судовий наказ від 02.04.2026.
Стягувач в судовому засіданні просила у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовити, оскільки допомога, яку надає боржник є недостатньою.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 06.06.2026 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові, актовий запис №08 батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.5).
02.04.2026 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ №176/1353/26 від 02.04.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви 27.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).
В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дали покази про те, що ОСОБА_1 належним чином утримує свою дочку ОСОБА_5 , в тому числі і після 10.02.2026, коли ОСОБА_3 разом з нею виїхала з постійного місця проживання, а саме передавав посилки з дитячими речами, здійснював грошові перекази.
Відповідно до наданих до суду платіжних інструкцій ОСОБА_1 добровільно переказував ОСОБА_3 власні кошти в рахунок аліментів та утримання дочки з лютого 2026 року по травень 2026 року.
Згідно з статтею 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом п. 4 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з частиною восьмою статі 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1)переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
З огляду на вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового наказу від 02.04.2026 за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 3,4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленнми обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Доводи, зазначені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та встановлені судом обставини щодо добровільного утримання боржником своєї дочки не є нововиявленими обставинами, а можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, встановлених судом.
Отже, зазначені заявником підстави перегляду рішення суду не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру». Скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Виходячи з того, що жодна обставина, на яку посилається представник боржника, в заяві, не є нововиявленою обставиною, а наведені заявником обставини не звільняють ОСОБА_1 як батька дитини від обов`язку утримувати дитину, а розмір аліментів, присуджений до стягнення, визначений та відповідає вимогам чинного законодавства України. Тому, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами слід відмовити, а вищевказаний судовий наказ залишити в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.423,429 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року - відмовити.
Судовий наказ, виданий Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області №176/1353/26 від 02.04.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_5 - залишити в силі.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ