КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5469/25
Провадження № 2-с/488/56/26
УХВАЛА
Іменем України
18.06.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу по стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
05.05.2026 року заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Скибу Є.А., звернулась до Корабельного районного суду м. Миколаєва з заявою про перегляд судового наказу по стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, заінтересована особа: ОСОБА_2 . В заяві ОСОБА_1 просить суд про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого 16.12.2025 року Корабельним районним судом м. Миколаєва по справі № 488/5469/25, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини її заробітку/доходу, на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 11.12.2025 року і до повноліття дитини.
В обґрунтування заяви представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Скиба Є.А., вказав, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а тому при видачі судового наказу суд не міг знати, що стягувач ОСОБА_4 приховав від суду суттєві факти, які могли вплинути на прийняття рішення про видачу судового наказу або відмову у його видачі, а також повідомив суду недостовірну інформацію щодо боржника з метою отримання найвигіднішого для себе результату.
Представник заявника зазначає, що підставами для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами є такі обставини.
По-перше, у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_4 зазначив, що з моменту припинення шлюбних відносин ОСОБА_5 покинула спільне місце проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , та перестала виконувати свої батьківські обов`язки щодо участі в утриманні та вихованні спільної дитини. Водночас заявник стверджує, що такі відомості не відповідають дійсності, оскільки вона була змушена покинути спільне місце проживання внаслідок систематичного вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_6 .
На підтвердження зазначених обставин представник заявника посилається на лист Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області № [номер приховано] від 26.11.2025 року, згідно з яким ОСОБА_5 п`ять разів зверталася до органів Національної поліції міста Миколаєва щодо вчинення відносно неї насильницьких дій з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . При цьому зазначає, що наведені звернення є лише офіційно зареєстрованими випадками домашнього насильства, тоді як таких випадків під час шлюбу було значно більше.
Також заявник зазначає, що згідно з автоматизованими обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» станом на 26.11.2025 року зареєстровано звернення: ЄО № 9611 від 06.06.2024 року, ЄО № 7767 від 06.06.2024 року, ЄО № 9734 від 07.06.2024 року, ЄО № 10457 від 19.06.2024 року та ЄО № 19807 від 14.11.2024 року.
По-друге, представник заявника зазначає, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно наразі проживає разом із батьком ОСОБА_7 , однак обставини, за яких це сталося, стягувач суду не повідомив.
Заявник вказує, що після чергового випадку домашнього насильства вона забрала дитину та переїхала до своєї квартири за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, навіть після таких подій, вона не перешкоджала ОСОБА_8 бачитися з дитиною та віддавала дитину на прогулянки з батьком.
Представник заявника зазначає, що у листопаді 2024 року ОСОБА_4 з дозволу ОСОБА_9 забрав дитину на один день до себе, однак наступного дня дитину не повернув і з того часу утримує її за місцем свого проживання та не дає можливості матері спілкуватися і бачитися із сином. Звернення до поліції, за твердженням заявника, результатів не дали, оскільки працівники поліції пояснювали, що це цивільно-правовий спір, який необхідно вирішувати виключно у судовому порядку.
По-третє, представник заявника зазначає, що на момент подання ОСОБА_7 заяви про видачу судового наказу та її розгляду судом стягувач не повідомив суд про те, що у провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва вже перебувала цивільна справа № 489/5619/24 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення порядку та способу участі у вихованні дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини.
Представник заявника зазначає, що саме у межах зазначеної цивільної справи була постановлена ухвала від 14.05.2025 року, якою ОСОБА_6 було зобов`язано не перешкоджати ОСОБА_9 у спілкуванні та систематичних побаченнях із малолітнім сином. На думку заявника, на момент видачі судового наказу існував і продовжує існувати спір між батьками щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 .
Крім того, представник заявника зазначає, що наданий ОСОБА_7 у справі № 488/5469/25 висновок виконавчого комітету Миколаївської міської ради як органу опіки та піклування від 03.06.2025 року про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_10 з батьком не свідчить про виникнення у нього безспірного права вимоги про стягнення аліментів, оскільки справа № 489/5619/24 по суті ще не розглянута та рішення у ній судом не ухвалено. У зв`язку із цим заявник вважає, що видача судового наказу про стягнення аліментів була передчасною, оскільки між батьками наявний судовий спір щодо місця проживання дитини.
По-четверте, представник заявника зазначає, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_4 не повідомив суд про те, що він є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 490/5227/22. На думку заявника, про цю обставину також не було відомо органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради під час підготовки висновку про доцільність проживання дитини разом із батьком.
На підтвердження зазначеного представник заявника посилається на лист Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.12.2025 року, згідно з яким у провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених кримінальним законом, яке станом на день звернення із заявою ще не розглянуто. Також заявник зазначає, що зі змісту ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.01.2025 року у кримінальній справі № 490/5227/22 вбачається, що ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності за обвинуваченням, пов`язаним зі зберіганням та збутом вогнепальної зброї і бойових припасів.
Представник заявника вважає, що наведені обставини свідчили про наявність спору між сторонами, про що ОСОБА_4 суд не повідомив, у зв`язку з чим суд не мав можливості врахувати ці обставини під час розгляду заяви про видачу судового наказу.
Посилаючись на положення цивільного процесуального законодавства та правові висновки Верховного Суду щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, представник заявника вказує, що наведені обставини існували на час видачі судового наказу, не були встановлені судом, мають істотне значення для правильного вирішення питання про можливість видачі судового наказу та можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, покладених в основу судового наказу.
У зв`язку із викладеним заявник просить суд скасувати судовий наказ Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.12.2025 року у справі № 488/5469/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина, відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_6 про видачу судового наказу про стягнення аліментів та розглянути заяву за відсутності заявника та її представника.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.05.2026 року відкрито провадження у вказаній справі, заяву ОСОБА_1 призначено до судового розгляду, заінтересованим особами запропоновано подати суду письмове заперечення проти заявлених вимог.
Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Скиба Євген Анатолійович у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. У поданій заяві представник заявника просив розглянути справу за відсутності заявника та її представника.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заперечень до суду не подавав.
Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обставини справи у їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляду справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, у тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 №4 передбачено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Так, за вимогами частин першої, другої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Тлумачення вказаних норм права свідчить, що судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини не може бути скасований за заявою боржника, проте може бути переглянутий за нововиявленими обставинами, перелік яких не є вичерпним.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).
Відповідно до частини першої статті 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Тому обставиною, яка підлягала встановленню судом при видачі судового наказу в справі, яка переглядається, є обставина спільного проживання дитини, на утримання якої стягуються аліменти, разом з батьком.
Судом було встановлено, що наказом Корабельного районного суду міста Миколаєва від 16.12.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не більше десяти прожитковим мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 02.03.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання зазначеного судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Скиба Є.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким визнати судовий наказ Корабельного районного суду міста Миколаєва від 16.12.2025 року у справі № 488/5469/25 таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07.04.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Скибою Є.А., залишено без задоволення, а ухвалу Корабельного районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2026 року - без змін, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність підстав вважати, що судовий наказ у справі № 488/5469/25 було видано помилково.
05.05.2026 року заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Скибу Є.А., звернулась до Корабельного районного суду м. Миколаєва із заявою про перегляд вказаного судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами.
Судом встановлено, що як на підставу для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що під час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_2 не повідомив суд про істотні обставини, які, на думку заявника, виключали можливість розгляду заяви в порядку наказного провадження, а саме: наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини, обставини, пов`язані із домашнім насильством, існування ухвали про забезпечення позову у справі № 489/5619/24, а також наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_2 .
При цьому зі змісту заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник не заперечує факту проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із батьком - ОСОБА_2 , зазначаючи лише обставини, за яких дитина залишилася проживати з останнім. Доказів протилежного суду не надано.
Посилання заявника на те, що на момент видачі судового наказу у провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа № 489/5619/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення порядку та способу участі у її вихованні та визначення місця проживання дитини, суд оцінює критично.
Сам по собі факт перебування вказаної цивільної справи на розгляді суду не свідчить про відсутність у того з батьків, з ким фактично проживає дитина, права на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. До набрання законної сили рішенням суду у справі щодо визначення місця проживання дитини наявність такого спору не змінює існуючого аліментного обов`язку батьків щодо її утримання та не є підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Один із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п`ята статті 183 СК України).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , проживали в зареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу сторони мають одну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішенням Інгуського районного суду від 22.10.2024 року у справі № 489/5619/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що дитина фактично проживає разом із батьком - ОСОБА_2 , і цих обставин заявник не оспорювала. Суд зазначив, що наявність у провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва справи №489/5619/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення порядку та способу участі у вихованні дитини та визначення місця проживання дитини, то на думку суду, до набрання законної сили рішення у даній справі щодо визначення місця проживання дитини не є підставою для зміни аліментного обов`язку щодо утримання дитини.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 359/10050/19 дійшов висновку, що обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з ним дитини, на утримання якої стягуються аліменти.
Отже, саме факт проживання дитини з одним із батьків є тією обставиною, яка надає право такому з батьків звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи особливості наказного провадження, судовий наказ видається на підставі поданих заявником документів без виклику сторін та без проведення судового засідання, за умови відповідності заявлених вимог закону.
Зі змісту матеріалів справи та поданої заяви вбачається, що малолітній ОСОБА_3 на момент звернення із заявою про видачу судового наказу фактично проживав разом із батьком - ОСОБА_2 , що не заперечується і самою заявницею.
За таких обставин доводи заявника щодо наявності між сторонами спору про місце проживання дитини, а також посилання на інші обставини сімейного характеру, не впливають на наявність правових підстав для видачі судового наказу про стягнення аліментів та не свідчать про його незаконність чи передчасність.
Сам по собі факт існування спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини не змінює обов`язку батьків щодо утримання дитини та не виключає можливості вирішення питання про стягнення аліментів у наказному провадженні, якщо дитина фактично проживає з одним із них.
При цьому суд вважає за належне зазначити, що у провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа № 489/5619/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення порядку та способу участі у вихованні дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини.
З урахуванням предмета вказаного спору остаточне вирішення питання щодо місця проживання дитини має істотне значення для подальшого визначення характеру та обсягу обов`язків батьків щодо її утримання.
У зв`язку з цим суд звертає увагу, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 489/5619/24 сторони не позбавлені права ініціювати перегляд відповідних питань, пов`язаних із аліментними зобов`язаннями, у встановленому законом порядку, у разі зміни або встановлення нових істотних обставин.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки не спростовують фактичних даних, покладених в основу судового наказу, та не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для його видачі.
За приписами ч. 3 ст. 429 ЦПК України За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».
Керуючись ст. ст.170, 258, 259, 260, 423-429 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу по стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 26.06.2026 року.
Суддя Я.А. Чернявська