Справа № 367/4963/16-ц
Провадження №2-зз/367/92/2026
УХВАЛА
Іменем України
22 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Зайцевій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пушинського Миколи Васильовича про скасування заходів забезпечення позову,
в с т а н о в и в:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Пушинського Миколи Васильовича про скасування заходів забезпечення позову. Заяву мотивує тим, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області на розгляді перебуває позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , треті особи: привтний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Бова Тетяна Вікторівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішень ради, скасування рішень про державну реєстрацію прав та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Ухвалою суду від 10 липня 2019 року було чстково задоволено заяву Першого заступника прокурора Київської області ОСОБА_7 про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,4000 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:087:0058, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 . Таким чином, з 2019 року на земельну ділянку площею 0,4000 та з кадастровим номером [номер приховано]:01:08 :0058 накладено арешт. ОСОБА_1 вважає, що станом на сьогодні наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову з огляду на наступні обставини. Як вбачається з матеріалів справи прокурор мотивував заяву про забезпечення позову тим, що після відкриття провадження у справі спірні земельні ділянки були відчужені на користь ОСОБА_1 , а в подальшому об`єднані в одну земельну ділянку площею 0,4000 та з кадастровим номером [номер приховано]:01:087:0058. На думку прокурора, такі дії ускладнювали виконання можливого рішення суду та створювали ризик подальшого відчуження спірного майна. Саме з цих підстав прокурор просив накласти арешт на земельну ділянку та додатково заборонити будівельні роботи. Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2019 року залишено без змін. Апеляційний суд виходив із того, що після пред`явлення позову право власності на спірне майно було зареєстроване за іншою особою, у зв`язку з чим небезпека утруднення виконання можливого рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову є очевидною, а ризик відчуження такого майна є постійним, оскільки земельна ділянка не вилучена з цивільного обороту. Разом із тим сам по собі факт застосування арешту не означає, що такий захід може зберігатися безстроково. Забезпечення позову не є покаранням для заявника та не є самостійною формою позбавлення або тривалого обмеження права власності та не може існувати автономно від тих процесуальних ризиків і правових підстав, які обумовлювали його застосування на конкретний момент часу. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності. Арешт на земельну ділянку заявника був накладений у липні 2019 року. При цьому прокурор, обґрунтовуючи позов у справі №367/4963/16-ц, прямо посилався на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2014 року у справі №367/4187/14-ц, яким було визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради від 25 червня 2002 року №71/1-4-ХХІV «Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови». Саме цю обставину прокурор використовував як одну з ключових підстав для доведення незаконності подальших рішень Бучанської міської ради та заявленої вимоги про витребування земельної ділянки. Однак після накладення арешту істотно змінилася правова та доказова ситуація по справі. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2020 року у справі № 367/4187/14 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення від 17 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову прокурора. Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року це рішення залишено без змін, а постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу Київської обласної прокуратури залишено без задоволення, а зазначені судові рішення - без змін. Таким чином, станом на момент звернення з цим клопотанням відсутнє судове рішення, яким було б визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради від 25 червня 2002 року № 71/1-4-XXIV. Відповідно, одне з ключових правових положень, на яке прокурор посилався при обґрунтуванні позову у справі №367/4963/16-ц і потреби арешту майна, після 26 травня 2021 року відпало. Вказане суттєво змінює процесуальний баланс, у якому суд має оцінювати подальшу необхідність забезпечення позову. Постанова Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №367/4187/14 має істотне значення для оцінки того, чи збереглася актуальна процесуальна потреба у подальшому арешті земельної ділянки заявника. Тривалий розгляду справи заявник, порушує права заявника, залишаючись власником земельної ділянки, фактично позбавлена можливості повноцінно реалізовувати основні правомочності власника, зокрема вільно розпоряджатися належним їй майном, визначати його юридичну та економічну долю, відчужувати, передавати у заставу, використовувати як актив або іншим чином здійснювати щодо нього правомочності власника. Такий стан не може оцінюватися як нейтральний або суто формальний. Арешт нерухомого майна, навіть якщо він не позбавляє особу титулу власності, є втручанням у право мирного володіння майном, оскільки обмежує можливість користування та розпорядження майном. Суд має оцінити не лише те, чи існували підстави для арешту у 2019 році, а й те, чи існують вони зараз - після спливу значного часу, після зміни правової та доказової ситуації у зв`язку з постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №367/4187/14, а також з урахуванням фактичного тягаря, який арешт покладає на власника земельної ділянки. Таким чином, у цій справі арешт земельної ділянки заявника зберігається майже сім років. За цей час істотно змінилася правова та доказова ситуація, оскільки скасовано судове рішення 2014 року у справі №367/4187/14, на яке прокурор посилався як на одну з ключових підстав своєї позиції. Водночас заявник протягом тривалого часу фактично обмежена у реалізації права власності на земельну ділянку. За таких обставин подальше збереження арешту не відповідає меті забезпечення позову, положенням статей 149, 150, 158 ЦПК України та стандартам статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2019 року у справі № 367/4963/16-ц. Скасувати арешт із земельної ділянки площею 0,4000 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:087:0058, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Учасники розгляду в судове засідання не викликалися.
Суд дослідивши надані докази, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно ухвали від 10 липня 2019 року заяву Першого заступника прокурора Київської області ОСОБА_7 про забезпечення позову - задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,4000 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:087:0058, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , 2-Т, АДРЕСА_3 та належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ). В задоволенні заяви Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову шляхом заборонити власникам чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці будівельні роботи відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області залишено без змін.
З матеріалів справи № 367/4963/16-ц вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Та справа перебуває на розгляді.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до роз`яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Обраний захід забезпечення позову забезпечення має тимчасовий характер та цілком узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову не є вмотивованою та зазначені ним доводи не відповідають обставинам справи, тому заява не підлягає задоволенню.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 247, 158, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Пушинського Миколи Васильовича про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза