справа № 462/5568/26
УХВАЛА
26 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І. дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М. І., 25.06.2026 року (вх. № 16733) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.05.2026 року) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 13840-02/2025 від 06.02.2025 року у розмірі 26 532 грн 00 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам, 175,177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
До позовної заяви долучено Договір факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року, з якого вбачається, що такий укладено між ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі Ломідзе І. Е., яка діє на підставі Довіреності від 21.03.2025 року з однієї сторони та ТзОВ «Стар Файненс Груп» в особі директора Кононенка Є. О., який діє на підставі статуту з іншої сторони. Однак повноваження, які би підтверджували, що Ломідзе І. Е має право укладати договори від імені юридичної особи - відсутні.
Окрім цього до позовної заяви долучено Акт приймання передачі-письмового та електронного Реєстру Боржників від 19.06.2025 року до Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року, уклдаеного між ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі Ломідзе І. Е., яка діє на підставі Довіреності від 21.03.2025 року з однієї сторони та ТзОВ «Стар Файненс Груп» в особі директора Кононенка Є. О.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: