Справа № 674/1137/26
Провадження № 2-о/674/97/26
УХВАЛА
26 червня 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Шафікової Ю.Е ,
за участю секретаря Проценко Л.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання представника заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет" про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду заявою про встановлення факту що має юридичне значення, а саме просить встановити факт навчання у період з 01.09.1983 по 31.07.1990 (з перервою на службу в армії з 29.06.1984 по 04.06.1986) включно.
Від представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив у якому, зокрема, міститься клопотання про залишення заяви без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що із заяви вбачається, що встановлення факту необхідно для подальшого звернення до органів ПФУ для призначення пенсії, отже встановлення даного факту пов`язано із вирішенням спору про право на пенсію. Таким чином, заява в порядку окремого провадження повинна бути залишена без розгляду.
В судовому засіданні заявник та його представник заперечили щодо заявленого клопотання, вказавши на відсутність спору про право з органами Пенсійного фонду України.
Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повноважного представника в судове засідання не направила, у відзиві на заяву розгляд справи просили проводити за відсутності свого представника.
Заінтересована особа Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет" повноважного представника в судове засідання не направила, причин неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не надіслала, що не перешкоджає вирішенню клопотання про залишення заяви без розгляду.
Суд, заслухавши думку заявника та його представника, дослідивши зміст клопотання, приходить до наступних висновків.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.7 ст.19, ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи, визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Враховуючи вищезазначене, слід зробити висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20).
За змістом поданої заяви, ОСОБА_1 просить встановити в судовому порядку факт його навчання у вищому навчальному закладі у певні періоди часу, у зв`язку з відсутністю можливості підтвердити цей факт в позасудовому порядку для врахування при призначення пенсії, зважаючи на територіальне знаходження Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" та неможливий доступ до архіву університету.
Частиною 6 статті 294 ЦПК України визначено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що від встановлення факту що підтверджує період навчання, залежить виникнення та зміна прав заявника, що пов`язані з можливістю звернення до пенсійного фонду для призначення (перерахунку) пенсії. Факт звернення заявника до органів пенсійного фонду сам по собі не свідчить про автоматичне виникнення спірних правовідносин та є реалізацією законного права на пенсійне забезпечення. При цьому, питання щодо прав особи на призначення (перерахунок) пенсії, з врахуванням відомостей про періоди навчання, судом в межах означеної справи не вирішується.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області необхідно відмовити за відсутності спору про право на час розгляду заяви окремого провадження.
Керуючись ст.259-261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали суду, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали оголошено та підписано 26 червня 2026 року.
Суддя Ю.Е.Шафікова