ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
26 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/20619/26
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Газ Трейд" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору фактично є дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: квитанція № [номер приховано] від 18.11.2024 р. з повідомленням про зупинення реєстрації податкової накладної №28 від 31.10.2024р.; квитанція № [номер приховано] від 15.11.2024 р. з повідомленням про зупинення реєстрації податкової накладної №29 від 31.10.2024р.; квитанція № [номер приховано] від 15.11.2024 р. з повідомленням про зупинення реєстрації податкової накладної №32 від 31.10.2024р.; квитанція № [номер приховано] від 15.11.2024 р. з повідомленням про зупинення реєстрації податкової накладної № 33 від 31.10.2024р, тобто дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних, вчиненні в листопаді 2024 року, в той час як з позовом звернувся 01.06.2026, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку, при цьому заяви про поновлення строку звернення до суду не було подано.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2026, копію якої позивач отримав 05.06.2026, позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску).
На виконання ухвали, позивач подав заяву про поновлення строку, в якій вказав, що позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до умов договору від 02.08.2024 р. № 4, який укладений між ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» (Зберігач) та ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» (Поклажодавець), ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» надавалися послуги зберігання, наповнення та зважування/налив скрапленого газу, що підтверджуються актами наданих послуг; ТОВ «Захід Газ Трейд» не скористався правом на подання пояснень та копій документів у строки, передбачені п. 4 Порядку № 520, з причин, що об`єктивно не залежали від його волі та унеможливлювали належну треалізацію такого права; несвоєчасне звернення до суду щодо оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України була зумовлена об`єктивними та незалежними від підприємства обставинами, пов`язаними із відсутністю первинних бухгалтерських документів, нестабільною роботою енергетичної інфраструктури та загальною безпековою ситуацією у регіоні; у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» від 10.12.2024 року, Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» від 10.12.2024 року, власність статутного капіталу підприємства у розмірі 100 % перейшла до ОСОБА_1 ; незважаючи на усні прохання передати ОСОБА_2 первинні бухгалтерські документи по здійсненню фінансово-господарської діяльності щодо надання послуг зберігання скрапленого газу ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» за період з липня 2024 по 10 грудня 2024 року, підприємству в особі ОСОБА_1 документи не було передано; документи були передані значно пізніше, а саме 26.05.2026 року, що підтверджується Актами приймання-передачі документів відповідно до актів наданих послуг: № 42 від 31.10.2024 року; № 43 від 31.10.2024 року; № 44 від 31.10.2024 року; № 45 від 31.10.2024 року.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вирішуючи питання щодо поважності строків звернення до суду, звертаю увагу, що відповідно до абзацу 4 п. 42.4 Податкового кодексу України, датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту; у разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день; якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанціях контролюючого органу, зупинення реєстрації податкових накладних вчинені в листопаді 2024 року і про ці дії позивачу стало відомо в листопаді 2024 року, тобто позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом своїх прав, а звернувся до суду лише 01.06.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду..
При цьому звертаю увагу, що наказом № 8-К від 10.12.2024 року припинено виконання обов`язків директора ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» Гаврилюк Катериною Дмитрівною та з 11.12.2024 року на посаду директора призначено Тацького Ігоря Констянтиновича, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, який спливав в травні 2025 року, а тому зміна керівництва ніяким чином не могла перешкодити позивачу звернутися з позовом до суду у встановлений законом строк.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 44 КАС передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними визначених КАС певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм КАС свідчить, що, в разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Як установлено у частинах першій, другій статті 6 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
За приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив ЄСПЛ в ухвалі від 30 червня 2006 року щодо прийнятності заяви (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право на доступ до суду (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та має бути пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення від 29 липня 1998 року у справі «Герен проти Франції»(Guerin v. France), п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Водночас такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain), п. 45).
Отже, за практикою ЄСПЛ, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У пункті 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд визнав що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Посилання позивача на нестабільну роботу енергетичної інфраструктури та загальну безпекову ситуацією у регіоні, суд до уваги не приймає, враховуючи, що з травня 2025 року робота енергетичної інфраструктури та загальна безпекова ситуацією у регіоні не змінилась і це не перешкодило позивачу звернутися з позовом до суду в червні 2026 року.
Звертаю увагу, що предметом спору є дії відповідача, які полягають в зупинені в листопаді 2024 року реєстрації податкових накладних від 31.10.2024 №№ 28, 29, 32, 33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки постачання товару/послуги 52.10, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165). При зупинені реєстрації податкових накладних, відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
В заяві про поновлення строку позивач вказує, що позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до умов договору від 02.08.2024 р. № 4, який укладений між ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» (Зберігач) та ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» (Поклажодавець), ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» надавалися послуги зберігання, наповнення та зважування/налив скрапленого газу, що підтверджуються актами наданих послуг; ТОВ «Захід Газ Трейд» не скористався правом на подання пояснень та копій документів у строки, передбачені п. 4 Порядку № 520.
Те, що певні документи, які позивач мав подати контролюючому органу після зупинення реєстрації податкових накладних були ним отримані у попереднього керівника в січні 2026 року, суд не вважає поважною причиною пропуску звернення до суду з позовом, оскільки за відповідним клопотанням позивача суд може витребувати під час розгляду справи певні докази.
До того ж для отримання документів щодо господарських операцій між ТОВ «ЗАХІД ГАЗ ТРЕЙД» та ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС», за наслідками яких були видані податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, позивач міг самостійно звернутися до ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС».
Тобто невсоєчасна передача документів не є поважною причиною звернення до суду з пропуском шестимісячного строку на один рік.
Позивач в своїй заяві вказує, що несвоєчасна передача відповідних документів попереднім керівником позбавила позивача можливості подати контролюючому органу пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, однак суд звертає увагу, що предметом спору в даному випадку не є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Отже позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, відповідно до ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позов належить повернути позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Газ Трейд" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк