Справа № 420/10704/26
УХВАЛА
26 червня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про передачу справи для визначення іншого складу суду відповідно до вимог ст. 31 КАС України
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
26.06.2026 від позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява заяву, в якій зазначено, що на його переконання існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Марина Петра Петровича, що є підставою для його відводу, зважаючи на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Позивач вказує, що станом на дату подання цього клопотання, строк на подання відзиву на позовну заяву минув понад 50 днів тому. Також, строк розгляду справи №420/10704/26, встановлений ст. 258 КАС України, сплив 20 червня 2026 року. Станом на дату подання цієї скарги, судове рішення у цій справі не направлялося, не повідомлено про результати вирішення справи за позовом, чим грубо порушуються гарантії, встановлені статтею 2 КАС України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, позивач вказує, що наскільки йому відомо, матеріали справи не містять жодних відомостей про об`єктивні та непереборні обставини, які б перешкоджали головуючому судді вирішити справу протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 258 КАС України.
За твердженням позивача, тривале невирішення спору після спливу як строку на подання відзиву, так і встановленого законом строку розгляду справи, створює обґрунтоване враження, що до відповідача застосовується особливий підхід, який фактично дозволяє йому уникати наслідків пропуску процесуальних строків та отримувати додатковий час для реалізації своїх процесуальних прав поза межами, визначеними законом та ухвалою суду. З огляду на викладене, у позивача виникли об`єктивно обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді, оскільки наявні обставини можуть свідчити про створення відповідачу більш сприятливих процесуальних умов порівняно з іншою стороною спору, що несумісно з принципами рівності учасників процесу та змагальності сторін.
При розгляді заяви, суддя виходить з такого.
Відповідно до ч.1-4, 8, 12 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Дана заява відповідно до ч.8 ст.40 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим (ч.3 ст.39 КАС України).
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об`єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Судом встановлено, що однією з підстав для відводу фактично зазначено тривалість розгляду справи, що перевищує 60 днів з дня відкриття провадження у справі та, що до відповідача застосовується особливий підхід, який фактично дозволяє йому уникати наслідків пропуску процесуальних строків та отримувати додатковий час для реалізації своїх процесуальних прав поза межами, визначеними законом та ухвалою суду.
Проте, доводи позивача щодо особливого ставлення до відповідача є виключно припущеннями позивача та не підтверджуються жодними доказами.
Відтак, зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі доводи і аргументи не підтверджують наявності обов`язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
Суддя вважає, що зазначення лише обставини тривалого розгляду адміністративної справи не дає підстав стверджувати про її упередженість щодо позивача, чи надання переваги відповідачу. Тривалий розгляд справ суддею зумовлений об`єктивними обставинами - значним навантаженням.
Водночас, у період з 01 грудня 2025 по 26 червня 2026 року на суддю Марина П.П. розподілено 1 094 позовних заяв та заяв, які об`єктивно не можуть бути розглянуті в строк, передбачений КАС України.
Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», яким керується Європейський суд з прав людини, у вирішенні даної адміністративної справи, а те, що заявник, внаслідок суб`єктивних міркувань, не погоджується з процесуальними діями судді при розгляді адміністративної справи не свідчить про її упередженість та необ`єктивність, і як наслідок, не тягне за собою її усунення від розгляду адміністративної справи №420/10704/26, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Марина П.П. є необґрунтованою.
У зв`язку з викладеним, справа №420/10704/26 підлягає передачі до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярії) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді, з метою вирішення питання про відвід, у порядку визначеному ст.31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 39, 40, 236, 241-243, 248, 256, 294, КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Передати справу №420/10704/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Марина П.П. від розгляду справи №420/10704/26.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин