ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 червня 2026 року м. Дніпро справа № 160/30589/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/30589/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/30589/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на зазначене рішення.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Матеріалами справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження 16.03.2026, рішення отримано відповідачем 11.05.2026, тоді як апеляційна скарга подана до суду 23.06.2026, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого зазначено, що рішення отримано відповідачем 11.05.2026, станом на 23.06.2025 згідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення по справі не набрало законної сили, з посиланням на частину другу статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що процесуальний строк для подання апеляційної скарги не пропущений Головним управлінням, а отже Головне управління звернулось з апеляційною скаргою в строки, передбачені законодавством. Також скаржник просить врахувати, що у зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 на території України військового стану через військову агресію російської федерації, кількість оголошених повітряних тривог на території Дніпропетровської області, нестабільну роботу центральних серверів державних органів, Інтернет зв`язку, документообігу та роботи електронного суду, в сукупності, унеможливили безперервний доступ до автоматизованих систем, все це разом об`єктивно вплинуло на дотримання строків при подачі апеляційної скарги.
Розглянувши заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.
Вказані скаржником обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи його завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняло.
Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк скаржником надано не було.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Отже, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обґрунтувань або обставин, які свідчать про наявність об`єктивних перешкод у подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, що могли б бути визнані судом поважними.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Щодо сплати судового збору.
Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову, при цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн.
При поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн (3028 х 0,4).
Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 1211,20 грн, то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн (1211,20 х 150%), а з урахуванням коефіцієнту 0,8 - 1453,44 грн.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належить надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн.
Щодо доказів направлення апеляційної скарги учасникам справи.
Згідно пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Доказів направлення апеляційної скарги відповідачу апелянтом не надано.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 в адміністративній справі №160/30589/25, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/30589/25 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та відповідних підтверджуючих доказів, за наявності;
- докази направлення апеляційної скарги відповідачу;
- належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва