П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-----------------------
У Х В А Л А
25 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/38337/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами поштового зв`язку надіслав 11.06.2026р. апеляційну скаргу, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 295 КАС України.
Апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, як такого, що пропущений з поважних причин. Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_3 посилається на збройну агресію РФ на території України, постійні обстріли міста Одеси, повітряні атаки, зосередження особового складу по різних локаціях та велике навантаження документообігу.
Розглянувши подане клопотання колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення.
Згідно положень ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Відповідно до правової позиції, наведеної Верховним Судом в ухвалі від 13 вересня 2022 року у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року, обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Верховний Суд у вищевказаній постанові зауважив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, яке в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Згідно правової позиції Верховного Суду, сформованої у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22 та від 16 лютого 2023 року у справі №640/7964/21, лише факт введення воєнного стану в Україні не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів враховує такі висновки Верховного Суду.
Дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади.
Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Посилання скаржника на введення воєнного стану на території України, у тому числі повітряні тривоги тощо не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без надання відповідних доказів того, як саме дані обставини, вплинули на його роботу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Відтак, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме: до скарги не додано документу про сплату судового збору.
Апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів на його оплату.
Згідно ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення законодавства свідчать про те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
При цьому, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору.
В даному випадку скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували обставини, викладені в заявленому клопотанні щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, а також, що відповідачем вживалися заходи щодо його сплати.
Зазначене свідчить про недоведеність з боку апелянта наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність наразі підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апелянт не являється особою, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір", а оскаржуване рішення суду першої інстанції є об`єктом справляння судового збору згідно ст.3 Закону, тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ст.169 КАС України, має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 р. на рівні 3028 грн.
З огляду на те, що позивачем у позові заявлено позовні вимоги не майнового характеру (основна та похідні), розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, складає 1816,80 грн. (1 211, 20 x 150%).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
відомча ознака 81 (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок [рахунок приховано],
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд-
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року по справі №420/38337/25.
Відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року по справі №420/38337/25.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції:
заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року по справі №420/38337/25 із зазначенням в ній документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, у разі не усунення інших недоліків апеляційної скарги - апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику відповідно до ст.169 КАС України.
В порядку ч.3 ст.300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/38337/25 з Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук