П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
26 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 487/741/26
Перша інстанція: суддя Нікітін Д.Г.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів - Федусика А.Г., Семенюка Г.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2026 р. у справі № 487/741/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради , третя особа Заводський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Заводський районний суд м. Миколаєва рішенням від 04.05.2026 у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішенням суду, представниця ОСОБА_1 - адвокат Федорова Інна Валеріївна, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 04.06.2026 направила до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення . П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06.2026 апеляційну ОСОБА_2 залишив без руху з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наведення підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення ; для надання документу про сплату судового збору в сумі у загальній сумі 798,72 грн.
Роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 10.06.2026, копія ухвали апеляційного суду від 09.06.2026 була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 09.06.2026 о 18:40 год.
Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 10.06.2026, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 20.06.2026 включно.
22.06.2026 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків від представниці ОСОБА_1 - адвоката Федорової Інни Валеріївни. Так, апелянт сплатив судовий збір та надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У заяві апелянт обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказав, що пропуск строку був зумовлений сукупністю причин, а саме тим, що ОСОБА_1 виїхала за місто Миколаїв на місяць на дачу і загубила свій телефон, тож втратився звязок між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Федоровою І.В., оскільки адвокат не знає де находиться дача клієнтки, а ОСОБА_3 не приїжджала до міста, бо оскільки телефон вона загубила, втратила всі контакти. Отже, у адвоката Федорової І.В. не було можливості узгодити правову позицію з ОСОБА_1 щодо подання/не подання апеляційної скарги на рішення Заводського районного суду м. Миколаїв від 04.05.2026.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам колегія суддів акцентує, що жодних доказів щодо обставин про які вказав апелянт у клопотанні про поновлення строку апелянт до суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В аспекті наведеного вище апеляційний суд зазначає про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження. Дотримання процесуальних строків звернення із апеляційною скаргою є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - десять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року по справі №420/29406/23.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10 лютого 2020 року у справі № 826/15309/18.
Відтак, посилання апелянта на наявність підстав для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегією суддів відхиляються, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на апеляційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення апеляційної скарги.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).
Відповідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Проте, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення з апеляційною скаргою в найкоротші строки після отримання копії оскаржуваного рішення в підсистемі "Електронний Суд" 04.05.2026 позивачем не надано.
Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд КАС України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.05.2026у справі № 487/741/26.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 травня 2026 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк