ЄУН: 336/6413/26
Провадження №: 2-о/336/279/2026
УХВАЛА
іменем України
29 червня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,
розглянувши подану в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) АДРЕСА_1 , Міністерство оборони України
про встановлення факту родинних відносин, -
встановив:
24 червня 2026 року представник заявника адвокат Трачук Н.І. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересованими особами зазначає ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерство оборони України. Документ сформований в системі «Електронний суд» 22 червня 2026 року.
В заяві представник заявника зазначає: « ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув мій син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу, 1-ої стрілецької роти військової частини № НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Я звернулася до зацікавлених осіб з приводу виплати одноразової грошової допомоги, але мені було відмовлено, так як моє прізвище у паспорті та у свідоцтві про народженні сина зазначено по різному « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 », а значить є сумнів щодо наших родинних відносин та рекомендовано звернутися до суду з метою підтвердження факту родинних відносин між нами.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.09.2025 року по справі № 336/7630/25 встановлено факт родинних відносин між нами.
Після цього, я повторно звернулася до зацікавлених осіб з приводу виплати одноразової грошової допомоги та надала свідоцтво про смерть мого чоловіка ОСОБА_7 , але мене було повідомлено, що грошові кошти розподілено, у тому числі і на ного, незважаючи на те, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_7 і при цьому було відмовлено у перерозподілі, так як його прізвище у паспорті та у свідоцтві про народженні сина зазначено по різному « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 », таким чином, я вимушена знову звернутися до суду з цією заявою.
У якості зацікавленим осіб я зазначаю Міністерство оборони і ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як на момент смерті син був військовослужбовцем.
Таким чином, наші з сином родинні відносини підтверджуюся свідоцтвом про його народження, рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.09.2025 року по справі № 336/7630/25, але через написання прізвища у паспорті, свідоцтві про народження та свідоцтвах про смерть, при видачі мені паспорта, виник цей сумнів».
Представник заявника, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить: «Встановити факт родинних відносин між мною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як такими, що є сином батьком між собою».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю за необхідне залишити заяву без руху з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч.2 ст. 318 ЦПК України до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Частина 4 ст. 235 ЦПК передбачає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Заявники та заінтересовані особи специфічні суб`єкти окремого провадження і відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК вони мають статус осіб, які беруть участь у справі. Процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справах окремого провадження, визначені ст. 27 ЦПК, а також нормами, які передбачають порядок розгляду справи окремого провадження (глави 25-36 ЦПК).
Заявником є особа, в інтересах якої порушено справу в суді про встановлення будь-якої обставини або юридичного стану громадянина, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення особистих або майнових прав громадян. Коло заявників, як правило, встановлено нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження.
Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі, та мають у ній юридичну заінтересованість.
Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Метою подання заяви у справі є доведення факту родинних відносин через неправильне (помилкове) написання прізвища чоловіка та сина та неможливість вирішення цього питання у позасудовому порядку.
Вказана заява не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України та 175 ЦПК України.
Суддя враховує правову позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловлену в постанові від 22 вересня 2021 року у справі N 591/5199/20 (провадження N 61-19527св20), де Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі N 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: -факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; -встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.
Заявник не зазначає як встановлення такого факту пов`язано з виникненням, зміною чи припиненням його особистих або майнових прав. Які суб`єктивні права та обов`язки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявниці, не є зрозумілим.
Факт родинних відносин між фізичними особами може підтверджуватися такими доказами, зокрема повними витягами з актових записів цивільного стану, тобто актові записи цивільного стану - це офіційні документи, які фіксують найважливіші події життя людини (народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені чи смерть).
Заявником не надано доказів неможливості вирішення цього питання у позасудовому порядку.
Заявником не надано доказів, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є чоловіком заявниці, а саме свідоцтва про шлюб.
ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Право на виплату за загиблого військовослужбовця мають виключно певні категорії осіб, передбачені законодавством, за умови, що вони подадуть необхідні документи до районного чи міського ТЦК та СП.
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року за № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.
Згідно з частиною 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року за № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року за № 2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- вдова (вдівець);
- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року за № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця.
Відповідно до ч. 1 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року за № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Відповідно до статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Так, померлі батьки не мають юридичного права звертатися із заявою. Право на одноразову грошову допомогу мають лише живі члени сім`ї загиблого, оскільки це є особистим правом, яке не входить до складу спадщини, якщо заява не була подана за життя особи.
З тесту заяви та доданих документів слідує, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , тобто задовго до загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
- особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.
Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Відповідно до статті 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб. Тобто, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Враховуючи роз`яснення пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
Заявник не зазначив з якою метою просить встановити такий факт, не вказав причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та не надав відповідних доказів.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.83, ч.5 ст.177 ЦПК України на заявника покладений обов`язок подати докази разом з поданням заяви. А якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Вказане узгоджується і з вимогами ст.318 ЦПК України, відповідно до якої до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Таким чином, заявнику слід надати актові записи цивільного стану (народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені чи смерть), зазначити з якою метою необхідно встановити такий факт, як це випливає на права самого заявника, вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та надати відповідні докази.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 5-7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позовна заява подана представником заявника за допомогою системи «Електронний суд».
До заяви додано квитанцію про направлення документів заінтересованій особі - Міністерству оборони України, однак не додано доказів направлення таких документів іншій заінтересованій особі - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, заявником не виконані вимоги ч.1 ст.177 ЦПК України.
В матеріалах справи не містяться докази направлення заявником копії заяви з додатками заінтересованій особі - ІНФОРМАЦІЯ_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявнику потрібно направити документи, заінтересованій особі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спосіб визначений законодавством та надати суду документи в підтвердження такої дії.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що заяву подану без додержання вимог ст. 175, 318 ЦПК України, відповідно до положень ст. 185 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 318, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) АДРЕСА_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту родинних відносин -залишити без руху.
Надати заявнику строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: