ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/7025/25
Провадження № 6/362/212/26
У Х В А Л А
29.06.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь - Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року в якій просить розстрочити виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 у справі № 362/7025/25, встановивши щомісячний платіж у розмірі 2000-3000 грн. щомісячно.
Свої вимоги мотивує тим, що на даний час її матеріальне становище є складним та не дозволяє виконати рішення суду одноразово. На її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, на даний час офіційно не працює та не має стабільного доходу. При цьому вона не ухиляється від виконання рішення суду та має намір виконати його у повному обсязі, однак у межах реальних фінансових можливостей. На сьогодні максимально можлива для неї сума щомісячного платежу становить 2000 - 3 000 грн, що є об`єктивно посильним розміром (т.2 а.с.88-90).
Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином. Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд дослідивши матеріали справи, заяву, заперечення на заяву, додаткові пояснення, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.
Даним рішення на користь ТОВ «Бізнес Позика» із ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 389922-КС-001 від 04.09.2021 року в розмірі 22987,70 грн. та судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 557,63 грн. У задоволенні решти вимог, відмовлено (т. 2 а.с. 19-29).
Постановою Київського апеляційного суду від 14.05.2026 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року, скасовано та позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 389922-КС-001 від 04.09.2021 року у загальному розмірі 99844,02 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422 грн. та 3633, 60 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції (т. 2 а.с.65-73).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Саме такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 (провадження № 61-40258ав18), від 07 листопада 2024 року у справі № 824/111/22, (провадження № 61-13176ав24).
Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі №295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/598/19.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
В своїй заяві про розстрочку виконання рішення суду заявник вказує на те, що вона фактично перебуває у важкому фінансовому становищі, на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, на даний час офіційно не працює та не має стабільного доходу. На підтвердження цього відповідачкою ОСОБА_1 надано актові записи про народження дітей (а.с 89-90).
Разом з тим ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виняткові випадки, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Посилання ОСОБА_1 на те, що в неї тяжке матеріальне становище, не є тими виключними обставинами, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Суд вважає, що заявником не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст.435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.
Враховуючи викладене, зазначені ОСОБА_1 обставини в розумінні статті 435 ЦПК України не є такими, що істотно ускладнюють виконання Постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2026 року або роблять його неможливим, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 81, 247, 260, 261, 263, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Текст ухвали складено 29.06.2026 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко