ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відкриття апеляційного провадження
25 червня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3495/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 (повний текст складено та підписано 06.05.2026, суддя Гут С.Ф.)
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 (повний текст складено та підписано 08.10.2025, суддя Гут С.Ф.)
у справі №916/3495/25
за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка", визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка" в сумі 2 328 800,10 грн. та 24 224,00 грн. судового збору, введено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка", розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка" призначено арбітражного керуючого - Гордієнко Альону Геннадіївну, тощо.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25, визначено, що визнаними вимогами кредиторів до боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка" є: ОСОБА_2 з вимогами у сумі 2 328 800,10 грн. та 24 224,00 грн. судового збору, з яких: 24 224,00 грн. - перша черга; 2 328 800,10 грн. - четверта черга; ОСОБА_1 з вимогами у сумі 2 559 417,00 грн. та 6 056,00 грн. судового збору, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 2 559 417,00 грн. - четверта черга. Не визнаними вимогами кредиторів до боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Уманчанка" є Іноземна компанія (Антаре ЛТД) "Antare LTD" з вимогами у сумі 33 733 654,09 грн.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли апеляційні скарги ОСОБА_1 на вищевказані ухвали.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 набула процесуального статусу учасника справи про банкрутство (конкурсного кредитора) лише з моменту прийняття Господарським судом Одеської області ухвали попереднього засідання від 01.05.2026. Відповідно, як вважає апелянт, лише після набуття такого статусу, ОСОБА_1 набула й права на апеляційне оскарження процесуальних документів у цій справі, у тому числі й ухвали від 07.10.2025.
Ухвалою суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25 залишено без руху, визначено ОСОБА_1 усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою суду від 04.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25 залишено без руху, визначено ОСОБА_1 усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Наразі до суду апеляційної інстанції надійшли заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків до яких додано докази сплати судового збору за подання апеляційних скарг у встановленому законом порядку та розмірі, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25.
Дана заява обґрунтована тим, що оскаржувана тим, що станом на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, скаржник не мав статусу учасника справи, оскільки не був залучений до участі у справі та не мав процесуальної можливості реалізувати право на апеляційне оскарження. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2026 у справі № 916/3495/25 визнано вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Уманчанка». Між тим, після 03.02.2026 фактично було продовжено розгляд вимог ОСОБА_1 , оскільки її явку в судове засідання було визнано обов`язковою. Розгляд її кредиторських вимог фактично завершився за результатами попереднього судового засідання 01.05.2026. Отже, лише з моменту постановлення ухвали за результатами попереднього засідання, якою остаточно визнано вимоги скаржника та нарешті встановлено особу скаржника, остання набула статусу учасника справи та відповідного процесуального права на апеляційне оскарження судових рішень.
Розглянувши апеляційні скарги та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 07.10.2025, повний текст складено та підписано 08.10.2025.
Отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги на вказане рішення є 20.10.2025, з урахуваннях вихідних, неробочих днів.
Втім, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25 була подана апелянтом до суду апеляційної інстанції 18.05.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В той же час, правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, частиною першої якої передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини другої цієї статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.
Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Водночас, відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Колегія суддів наголошує, що мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора. Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23.
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 КУзПБ).
Таким чином, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана "індивідуальна" ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України. Така правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, а також до висновків в ухвалах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21, від 24.09.2024 у справі № 917/1719/23.
У постановах 16.08.2023 у справі № 920/162/23, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, від 04.03.2025 у справі № 922/4650/23 Верховний Суд вказав, що наслідки недотримання зазначеного правила щодо оскарження ухвали у справі про банкрутство визначені ГПК України та передбачають, що апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України - якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тобто якщо скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих винятків за приписами КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
Отже, КУзПБ визначає неможливість окремого оскарження так званої "індивідуальної" ухвали щодо розгляду вимог кредитора без одночасного оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, з огляду на тісну пов`язаність предметів їх регулювання, розглядуваного питання та відповідних наслідків.
У даному випадку, як вбачається з доводів та вимог апеляційних скарг, ОСОБА_1 не погоджується з ухвалами Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 та від 01.05.2026 у справі №916/3495/25 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 .
При цьому, судова колегія зазначає, що у даному випадку ухвала Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 є індивідуальною ухвалою ухвали щодо розгляду вимог кредитора, яка як вже було вказано вище, не може бути оскаржена без одночасного оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
Відтак, ОСОБА_1 фактично не могла оскаржити ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 у цій справі, до постановлення судом ухвали попереднього засідання від 01.05.2026.
В той же час, як вбачається з наявних матеріалів справи, у законодавчо визначений строк (в межах десятиденного строку з момент складання повного тексту), ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу попереднього засідання від 01.05.2026, а також на індивідуальну ухвалу про визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 від 07.10.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 у цій справі зумовлений не залежними від апелянта обставинами, а саме неможливість оскарження такої ухвали до моменту прийняття судом першої інстанції ухвали попереднього засідання, яка була прийнята лише 01.05.2026 та оскаржена у законодавчо визначені строки.
А тому, суд апеляційний господарський суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25, який підлягає поновленню в силу приписів статті 119 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.262 ГПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. До відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
У відповідності до ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч.1 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Оскільки апеляційні скарги відповідають вимогам ст.ст.258, 259 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25.
Колегія суддів зазначає, що як вже було вказано вище, КУзПБ визначає неможливість окремого оскарження так званої "індивідуальної" ухвали щодо розгляду вимог кредитора без одночасного оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, з огляду на тісну пов`язаність предметів їх регулювання, розглядуваного питання та відповідних наслідків.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 по справі № 916/4552/24 виснував, що перегляд ухвали попереднього засідання щодо вимог конкретного кредитора є неможливим без втручання (перегляду) ухвали, якою і вирішено грошові вимоги такого кредитора.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.09.2025 у справі № 908/1897/24.
Правильність такого підходу пояснюється зокрема тим, що у такому випадку унеможливлюється ситуація при апеляційному чи касаційному перегляді, за якої може бути скасована або змінена ухвала попереднього засідання в частині вимог певного кредитора при існуванні незміненої/нескасованої ухвали, постановленої за результатом розгляду вимог окремого кредитора ("індивідуальна"). Протилежне, тобто перегляд ухвали попереднього засідання без "індивідуальної" ухвали по суті позбавляє скаржника на перегляд мотивів, яких дійшов суд в індивідуальній ухвалі при розгляді вимог окремого кредитора.
З огляду на наведені законодавчі приписи та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне об`єднати апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі №916/3495/25 в одне апеляційне провадження, оскільки у даному випадку апелянтом оскаржується індивідуальна ухвала про визнання вимог кредитора ОСОБА_2 та ухвала попереднього засідання саме в частині визнання вимог даного кредитора.
Відповідно до частини третьої статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Частиною 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, колегія суддів у серпні-вересні 2024 перебуватимуть у заздалегідь запланованій щорічній відпустці згідно з попередньо затвердженим графіком відпусток.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити "розумним", не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на зазначене, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, але у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання основного завдання господарського судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору.
Колегія суддів повідомляє, що учасники справи не позбавлені можливості скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 ГПК України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час, з метою запобігання загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу учасників справи, що вони мають право подати до суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі в судовому засіданні.
Керуючись ст. 234, 262, 263 ГПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
1. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 по справі №916/3495/25.
2. Відкрити апеляційне провадження по справі №916/3495/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025.
3. Відкрити апеляційне провадження по справі №916/3495/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026.
4. Об`єднати апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 в одне апеляційне провадження.
5. Встановити іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційні скарги до 16.07.2026 згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи.
6. Роз`яснити іншим учасникам справи їх право в строк до 16.07.2026 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо), оформлені відповідно до ст.170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду.
7. Призначити апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2026 по справі справу №916/3495/25 до сумісного розгляду на 16.09.2026 о 14:30.
8. Засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань №7.
9. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, подавши до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідне клопотання (заяву).
10. Повідомити учасників справи про можливість скористатися своїм правом передбаченим ст. 197 ГПК України та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
12. Повідомити учасників справи, що у разі явки до судового засідання їх представників, останні повинні надати документи, що підтверджують повноваження на представництво інтересів в суді.
13. Попередити, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.