Номер провадження 2-о/201/330/2026
ЄУН 201/9237/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
22 червня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати правилам щодо змісту і форми заяви, передбаченим цивільно-процесуальним законом. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Згідно п. 6.16. Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22 грудня 2010 року з урахуванням подальших змін, у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку. Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно. Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів. Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.
Зі змісту заяви вбачається, що 28.10.1993 року був укладений договір купівлі-продажу посвідчений Фаст Л.Д., державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-9142, за яким заявниця набула право власності..
У зв`язку з тим, що нотаріусом допущена помилка у прізвищі покупця, яке зазначено як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 », з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства заявниця має законне право звернутись до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про виправлення допущеної нотаріусом помилки.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за наявності певних умов, а саме: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та при цьому заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61 24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 6114667св20), та в інших.
Як убачається з матеріалів заяви, до неї не долучено ані доказів на підтвердження звернення заявника до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори та/або Дніпровського обласного державного нотаріального архіву (в разі передачі нотаріальної справи з нотаріальної контори до нотаріального архіву) із заявою про виправлення помилки в договорі купівлі-продажу, ані доказів відмови нотаріуса у виправленні такої помилки.
Разом з тим, наявність вмотивованої відмови у виправленні помилки є передумовою звернення до суду за захистом своїх прав із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку заявнику необхідно усунути вказані недоліки та надати до суду доказів на підтвердження звернення заявника до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори та/або Дніпровського обласного державного нотаріального архіву (в разі передачі нотаріальної справи з нотаріальної контори до нотаріального архіву) із заявою про виправлення помилки в договорі купівлі-продажу, доказів відмови нотаріуса у виправленні такої помилки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 294, 317, 318 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.
Надати заявнику строк на усунення недоліків в заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Давидовська