ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/1252/26
2/0187/742/26
У Х В А Л А
«25» червня 2026 року сел. Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) про звільнення від обов`язків сплати аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
22.06.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від обов`язків сплати аліментів.
Позивач зазначив, що 29 червня 2013 року виконавчий комітет Підгороднянської міської ради Дніпропетровської області зареєстрував шлюб між мною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис за №42.
19 березня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Підгороднянського міського управління юстиції у Дніпропетровській області позивач зареєстрував народження доньки ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис про народження № 46.
06 листопада 2025 року рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області шлюб між мною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
15 квітня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, про що позивач не знав до 30.12.2025 року, поки його не викликали до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області та надали розрахунок заборгованості зі слати аліментів, який складає 275535 гривен 75 копійок, з чим позивач не згоден, оскільки колишня жінка ОСОБА_2 , пішла з сім`ї коли доньці виповнилось півтора року. З тих пір донька проживає разом з позивачем та перебуває на його утриманні. Таким чином Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області прийняв рішення про стягнення аліментів з позивача не враховуючи тієї обставини, що донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилася проживати з позивачем.
За наведеного, позивач просить суд прийняти позовну заяву до розгляду та припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ), зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрованої АДРЕСА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згілно виконавчого листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2015 року. Та стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Здійснити судовий розгляд даної заяви за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Караулу О.А.
24.06.2026 суд у відповідності до ч.8 ст.187 ЦПК України скористався даними Єдиного державного демографічного реєстру. Так у відповіді № 2928807 від 24.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру зазначено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
У відповідності до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження з наданих суду матеріалів не встановлено.
Згідно з ч.4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно з приписами частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням предмету даного позову, суд вважає за доцільне розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 187, 190, 274-275, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від обов`язків сплати аліментів.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Не пізніше п`ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками до неї.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою dp.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.А. Караул