Справа № 930/602/25
Провадження № 2-др/930/8/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.06.2026 року Немирівський районний суд
Вінницької області
у складі: головуючого судді - Науменка С.М.
за участю: секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Немирів заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кіцули Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 930/602/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення основного боргу та процентів за користування коштами,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19.06.2026 у справі 930/602/25 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення основного боргу та процентів за користування коштами, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення - основного боргу та 6 300 (шість тисяч триста) доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення - процентів за користування коштами та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, зі сплати судового збору у розмірі - 5 771,83 гривень.
22.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кіцули Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесених судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 5 771, 83 грн, з доданими до неї документами на підтвердження понесення цих судових витрат.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд ухвалив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи.
Оскільки розгляд заяви відбувається без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши заяву представника позивача Кічули В.І. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1, 3 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З аналізу положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України вбачається, що можливість подання сторонами доказів на підтвердження понесених судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи.
Сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18, аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
З матеріалів справи та зокрема протоколу судового засідання за 19.06.2026, в якому відбулися судові дебати у справі, вбачається, що до закінчення судових дебатів у справі позивач, який наполягав на проведені судових дебатів у відсутність свого представника, не заявляв усної чи письмової заяви у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та не подав доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи те, що стороною позивача до закінчення судових дебатів у справі не було заявлено про необхідність розподілу витрат на професійну правничу допомогу у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу цих судових витрат.
Щодо вимоги представника позивача про стягнення судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що це питання вже було вирішено під час ухвалення рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19.06.2026, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 771,83 грн. Відтак підстави для ухвалення додаткового рішення в цій частині відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 8 ст. 141, ст. ст. 246, 259, 260, 270, п. 20 ч. 1 ст. 353, ст. ст. 354, 355 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кіцули Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 930/602/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення основного боргу та процентів за користування коштами - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду, або через Немирівський районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://nm.vn.court.gov.ua/sud0217/.
Суддя: С.М. Науменко