Справа № 752/29095/25
Провадження № 2-з/752/156/26
У Х В А Л А
26 червня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В. розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соснова Ірина Володимирівна, про скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем та відновлення запису про право власності,-
в с т а н о в и в:
в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
25.06.2026 року від представника позивача - ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», надійшла заява про забезпечення позову у якій просить:
- накласти арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
-заборонити проводити прилюдні торги щодо продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
-заборонити власникам (користувачам), іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні в яких перебуває трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , державним та приватним органам, установам, підприємствам, організаціям, особам розпоряджатись квартирою будь-яким чином або відчужувати у будь-який спосіб, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з видачою та реєстрацією документів виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вказану квартиру.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 у якій предметом позову є скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Т.В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соснової І.В. щодо перереєстрації спірної квартири.
Позов ОСОБА_2 мотивовано недотриманням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру, а саме, нотаріусом не здійснено обов`язкові дії, які є обов`язковою передумовою звернення стягнення на майно у спосіб, визначений статтею 37 ЗУ «Про іпотеку».
Так, під час розгляду даної справи позивачеві стало відомо про те, що 15.05.2026 року спірна квартира виставлялась на прилюдні торги. Переможцем було обрано ОСОБА_5 , проте, через несплату ним повної вартості квартири, що становила 3 686 040,00 грн., торги були визнані такими, що не відбулись. Додаткової уваги заслуговує й те, що квартира вдруге виставляється на торги, які заплановані на 06.07.2026 року.
Таким чином, існують реальні ризи придбання квартири ОСОБА_2 третьою особою, що значно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у справі №752/29095/25 в разі задоволення позову.
Крім того, звертає увагу суду, що станом на сьогоднішній день здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за №12021105010002414 від 01.12.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, а саме вчинення самоправних дій невстановленими особами за адресою: АДРЕСА_1 , в якому позивача визнано потерпілим.
Перевіривши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В силу п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, збороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1, 6, 8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги в даній справі заявлені з приводу скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем та відновлення запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як вбачається із заяви про забезпечення позову зазначену квартиру виставлено на торги, які заплановані на 06.07.2026 року.
Таким чином стороною позивача доведено, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Так суд вважає, що враховуючи предмет спору, з урахуванням наявності зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суддя,-
п о с т а н о в и в:
заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соснова Ірина Володимирівна, про скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем та відновлення запису про право власності- задовольнити.
Накласти арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Заборонити проводити прилюдні торги щодо продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Заборонити проводити прилюдні торги щодо продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Заборонити власникам (користувачам), іншим особам, у володінні, користуванні чи розпорядженні в яких перебуває трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , державним та приватним органам, установам, підприємствам, організаціям, особам розпоряджатись квартирою будь-яким чином або відчужувати у будь-який спосіб, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з видачою та реєстрацією документів виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності на вказану квартиру.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко