ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
29 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/22718/26
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
22.06.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо виключення з військового обліку та за результатами розгляду внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 виключеним з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військовому квітку серії НОМЕР_1 від 06.03.2022.
Крім того, 25.06.2026 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії, пов`язані з мобілізацією ОСОБА_1 та направлення на військово-лікарську комісію щодо визначення придатності до військової служби до набрання законної сили судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
У зв`язку із перебуванням судді Гуріна Д.М. у відрядженні у період з 25.06.2026 по 26.06.2026 включно, заява про забезпечення позову передана на розгляд судді 29.06.2026.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито у справі спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує, що до моменту затримання ОСОБА_1 згідно електронного військово-облікового документа №2911200221379971800003 був виключений з військового обліку. 23.05.2026 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було поставлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Затримання позивача для уточнення даних відбувалась без складання адміністративного протоколу затримання та при відсутності порушення правил військового обліку у позивача, оскільки на момент затримки він був виключений з обліку, тобто не був військовозобов`язаним.
З 23.05.2026 позивачу стало відомо, що згідно з відомостей сформованого у мобільному застосунку «Резерв +» військово-облікового документа в електронній формі, що містить QR-код (номер в реєстрі Оберіг №2911200221379971800003) інформація у електронному військово-обліковому документі відображається некоректно, а саме: в електронному застосунку «Резерв +» його категорія обліку була невірною, а місце обліку - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З 24.05.2026 по 09.06.2026 позивач перебував на лікуванні у КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської міської ради з діагнозом стійка зміна особистості внаслідок тривалої психотравматичної ситуації загрозливого характеру, тривожно-депресивний синдром з інсомнією та суїцидальною спробою (23.05.2026).
Згідно записів у військовому квитку серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 вже було вклеєне мобілізаційне розпорядження на відправку до військової частини.
Також, у військовому квитку вже стоять печатки «взятий» та «знятий» з військового обліку.
На сторінці 3 військового квитка зазначається, інформація про мобілізацію ОСОБА_1 з травня 2026 року без зазначення дати згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію №41/2026 від 12.01.2026.
Предметом спору у даній справі є незаконна, на думку позивача, постановка на військовий облік. Позивач наголошує на тому, що постановка його на облік відбулась з порушенням вимог законодавства і взагалі він не є військовозобов`язаним, оскільки виключений з військового обліку. Тому наявні реальні ризики того, що просто позивач не зможе реалізувати своє право на відстрочку, якщо буде мобілізований до Збройних сил України.
Вказане рішення і слугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Представник позивача зазначає, що станом на час подання заяви існують ризики порушення прав та законних інтересів позивача через те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 були вчиненні всі дії, які прямо виражаються у бажанні мобілізувати ОСОБА_1 . Проте, через обставини, які не залежали від працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 вони не змогли закінчити дану процедуру до кінця, через суїцидальну спробу ОСОБА_1 .
Представник позивача наголошує, що, є достатні правові підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На думку позивача, обраний спосіб забезпечення позову є таким, що відповідає критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від його вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Представник позивача також наполягає, що у разі призову ОСОБА_1 на військову службу та набуття статусу військовослужбовця, це унеможливить реалізацію його права на виключення з військового обліку, у разі встановлення наявності такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер.
В той же час, в разі відмови в задоволенні позовних вимог, ІНФОРМАЦІЯ_6 зможе невідкладно вчинити дії щодо мобілізації ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи, та виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.05.2026 ОСОБА_1 звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з обліку військовозобов`язаних відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції від 29.10.2022, яка діяла на момент виключення).
Даний факт підтверджується записом у військовому квитку серія НОМЕР_1 , який засвідчено печаткою військового комісаріату та підписом військового комісара, а також витягом з електронного кабінету військово-зобов`язаного №2911200221379971800003.
23.05.2026 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було затримано позивача та поставлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Подана позивачем заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення даних щодо його виключення з військового обліку (оскільки саме там він перебуває на обліку згідно електронного кабінету військовозобов`язаного Резерв+).
На заяву надано відповідь від 04.06.2026 №1963/4238, де зазначено, що солдата ОСОБА_1 взято на військовий облік згідно абз.2 п.2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Позивач вважає, що зміна обліку з ІНФОРМАЦІЯ_7 до ІНФОРМАЦІЯ_5 є безпідставною.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини 2 названої правової норми забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Приписами частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин 4, 5 та 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, установити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, або вірогідність того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Щодо можливого настання негативних наслідків для позивача у вигляді призову до Збройних Сил України.
Військовий обов`язок не може вважатися негативним наслідком, оскільки закріплений у законодавстві України, а захист Вітчизни є Конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
Позивач також стверджує, що призов його на військову службу призведе до обмеження у правах позивача.
До заяви про забезпечення позову не додано доказів того, що відповідач вчиняє дії для призову позивача на військову службу (повістки про виклик ОСОБА_1 до відповідача, доказів оголошення ОСОБА_1 у розшук, тощо). Згідно викладених у заяві обставин, позивач лише припускає але не доводить те, що його можуть мобілізувати. Сама по собі постановка на військовий облік не є доказом вчинення дій щодо мобілізації.
За встановлених судом обставин, суд вважає, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Судом не встановлено існування обставин для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 25.06.2026 вх. №47313/26.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін