У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
29 червня 2026 року справа № 580/6643/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:
-визнати протиправною та скасувати рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від про призов на військову службу ОСОБА_1 .
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позові позивач вказує, що останній має статус «військовозобов`язаний» та не проходження військової служби, однак до суду не надано військового квитка з «Резер+» та/або "Армія+" станом на дату звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази.
Крім того, приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу позовних вимог вбачається, що предметом цього спору є вчинені 01.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізаційні дії щодо ОСОБА_1 , у той час як до суду з даним позовом звернувся лише 22.06.2026, тобто позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
В питаннях пов`язаних із застосуванням строків давності Європейський суд з прав людини висловив свою позицію в справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що "… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень."
Таким чином право особи на звернення до суду не є необмеженим.
Позивач подав суду заяву про поновлення строку звернення в суд, оскільки лише в травні 2026 року на блок посту стало відомо про можливе залишення військової частини.
Проте, суд вказує, що наслідком визнання позивача придатним до військової служби спірним висновком ВЛК став призов позивача на військову службу під час мобілізації, а тому позивач був обізнаний зі спірними рішеннями під час їх прийняття.
Отримання висновку ВЛК та спірного наказу не змінює моменту, з якого позивач був обізнаний з оскаржуваними рішеннями.
Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду не надано.
Частина 1 ст. 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зроблено висновок, що зміна правового регулювання, та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації права особою, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з`ясуванні поважності причин пропуску цього строку.
Отже позивач не довів, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У силу вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Петро ПАЛАМАР