ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
29 червня 2026 року м. Львів Справа № 460/19310/25 пров. № А/857/33706/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Калмикової Ю. О.
суддів Затолочного В. С.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 460/19310/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 (включно) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, та додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 (включно) з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2024 по 02.04.2024 включно;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 02.04.2024 (включно) із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачу компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (основної та додаткової) в загальній кількості 113 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погодившись із цим судовим рішенням, представник військової частини НОМЕР_1 14 червня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі 460/19310/25 залишено без руху з мотивів несплати судового збору за подання апеляційної скарги.
23 червня 2026 року представник військової частини НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків на виконання ухвали апеляційного суду від 22.06.2026, в якій просив суд відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Судовий збір не сплачено.
Обґрунтовуючи подану заяву, апелянтом зазначено, що військова частина НОМЕР_1 не може на теперішній час виконати вимоги ухвали з наступних підстав.
Так, військовою частиною НОМЕР_1 подано заявку до військової частини НОМЕР_2 , як розпоряднику коштів вищого рівня, в тому числі у заявці було вказано про потребу у в коштах за КПКВ 2101020/1/2/1, КЕКВ 2800 для сплати судового збору. Станом на теперішній час на рахунку військової частини НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 кошти відсутні. Військова частина НОМЕР_1 в силу вищевказаних об`єктивних причин - не може захистити свої інтереси в суді, тобто право військової частини на судовий захист може бути порушено у зв`язку з неможливістю своєчасно сплати судового збору.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Частиною першою статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, виходячи з положень статті 44 КАС України та маючи намір добросовісно реалізувати свої процесуальні права, зокрема право на апеляційне оскарження, відповідач повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. З цією метою, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, відповідач має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, відповідач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому обставини відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним зі способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Таку позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12.09.2025 у справі № 240/7212/24.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ухвалою від 22.06.2026 апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху через несплату судового збору та надав строк на усунення недоліків.
Військова частина НОМЕР_1 на виконання вимогу ухвали суду від 22.06.2026 подала клопотання про відстрочення сплати збору на певний строк, посилаючись на те, що військовою частиною НОМЕР_1 подано заявку до військової частини НОМЕР_2 , як розпоряднику коштів вищого рівня, в тому числі у заявці було вказано про потребу у в коштах за КПКВ 2101020/1/2/1, КЕКВ 2800 для сплати судового збору.
Втім, колегія суддів зауважує, що така заявка, що додана до апеляційної скарги на підтвердження такого звернення, подана 04 листопада 2024 року, а не після отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 22 червня 2026 року. Тобто, незважаючи на неотримання підтвердження сплати судового збору, військова частина НОМЕР_1 не вчинила можливі та залежні від нього дії, не надали докази використовування усіх наявних засобів та можливостей, для усунення зазначеного в ухвалів суду недоліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, вказаний в частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік є вичерпним, і таких підстав для відстрочення сплати судового збору, які зазначені заявником, він не містить.
Окрім того, військова частина НОМЕР_1 не подала клопотання про відстрочку сплати судового збору одночасно з апеляційною скаргою та не просила суд про продовження процесуального строку, встановленого апеляційним судом на усунення недоліків скарги, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочку сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що скаржник мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття заходів спрямованих на сплату судового збору суду апеляційної інстанції не надав, у встановлений судом строк та на момент постановлення ухвали, недоліку апеляційної скарги не усунув. Відтак, суд вважає, що подану апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.
Колегія суддів також відзначає, що після повернення апеляційної скарги скаржник не позбавляється права повторного звернення з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог закону, із умотивованим клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку (наведенням поважних причин).
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 від 23 червня 2026 року про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі № 460/19310/25 повернути скаржнику.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова
Судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк