Справа № 288/984/26
Провадження № 2/288/905/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року селище Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так згідно наданої копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, зареєстрованої в реєстрі за №3225, в графі сімейний стан зазначено що у ОСОБА_4 , шлюб розірвано.
Суд звертає увагу на те, що встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можливе за умови, що ні один з них на час такого проживання не перебував у зареєстрованому шлюбі, проте представником заявника не надано докази того, що ОСОБА_1 , так і ОСОБА_4 , в період часу, за який просять встановити факт проживання а саме з 2013 року по дату настання смерті, не перебували в іншому зареєстрованому шлюбі.
Крім того в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за спільні кошти було придбано автомобіль, однак доказів суду не надає.
В позовній заяві повивач вказує, що обставини зазначені в позові будуть підтвердженні як показами свідків , так і іншими доказами, при цьому не зазначаючи та не вказуючи якими доказами.
Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України, свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».
Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За вказаних обставин позивачу відповідно до вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України необхідно надати всі наявні докази разом з позовною заявою, зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивачу належить виправити вищезазначені недоліки позовної заяви.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачів на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 185 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу- залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук