"29" червня 2026 р. Справа № 363/1258/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Баличевої М.Б.,
за участі секретаря Гриб І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Грицаєнко Юлії Іванівни, про визнання недійсним договору позики,-
ВСТАНОВИВ:
24.06.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.04.2017 року у справі №363/1258/17 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, при цьому надала до суду заяву в якій розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову просила проводити за її відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, поважності причин неявки не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження суд враховує наявність заяви представника заявника про розгляд справи за її відсутності, встановлений ч. 2 ст. 158 ЦПК України строк розгляду заяви, а також те, що у відповідності до ст. 158 ЦПК України неявка в судове засідання учасників провадження не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа №363/1258/17 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Грицаєнко Юлії Іванівни, про визнання недійсним договору позики.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.04.2017 року, в порядку забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15.05.2018 року первісну позовну заяву задоволено та відмовлено в задоволенні зустрічного позову. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики від 14 жовтня 2014 року в розмірі 276 000 грн., а також три відсотки річних за весь час прострочення в розмірі 11 093 грн. та інфляційні витрати в розмірі 55 270 грн. 07 коп., всього 342 363,07 грн. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1 711, 81 грн. з кожного.
Постановою Київського апеляційного суду від 13.11.2018 року частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року в частині задоволення первісного позову та розподілу судових витрат скасовано та прийнято в цій частині постанову. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 основну суму боргу за договором позики від 15 жовтня 2015 року у розмірі 276 000,00 грн. та три відсотки річних за весь час прострочення у розмірі 11 088,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 1 434,50 грн з кожного. Стягнуто з держави на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 415, 97 грн. В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року залишено без змін.
З постанови державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що виконавче провадження №58023213 з примусового виконання виконавчого листа №363/1258/17 про примусове солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 15 жовтня 2015 року у розмірі 276 000,00 грн., трьох відсотків річних за весь час прострочення у розмірі 11 088,10 грн. та судового збору в дохід держави у розмірі по 1 434,50 грн з кожного закінчено, у зв`язку зі сплатою боргу.
Отже, при ухваленні рішення судом першої інстанції питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішено не було.
Частиною 1 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно роз`яснень, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
На підставі викладеного, враховуючи, що заходи забезпечення позову були застосовані з метою забезпечення виконання позовних вимог, рішення суду у справі виконано у повному обсязі, боржниками погашено заборгованість, а виконавче провадження з примусового виконання судового рішення закінчено у зв`язку з його фактичним виконанням, суд дійшов висновку про відсутність подальшої необхідності у збереженні таких заходів забезпечення позову.
За таких обставин клопотання про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.04.2017 року у цивільній справі №363/1258/17, наквартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: М.Б. Баличева