Справа № 755/9000/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"26" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання малолітньої дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, -
в с т а н о в и в :
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд: визначити місце проживання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт того, що починаючи з березня 2023 року малолітня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на його самостійному вихованні та утриманні.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
В розрізі даних правовідносин об`єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.
Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини, позивач посилається на те, що донька бажає і надалі проживати з батьком, але з народження не має місця реєстрації, позивач звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про реєстрацію місця проживання доньки за адресою, де вона проживає з народження, проте отримав відмову у зв`язку з відсутністю згоди матері. При цьому, всі контакти з відповідачем втрачені, місце її проживання невідоме, тому позивач не може отримати згоду матері на реєстрацію місця проживання дитини та виникла необхідність звернутися до суду з даною вимогою.
За доводами позовної заяви взагалі не вбачається спору між позивачем та відповідачем щодо визначення місця проживання малолітньої дитини сторін, посилання на докази наявності між сторонами спору з приводу визначення місця проживання дитини в позовній заяві також відсутні та до позову не долучені докази на підтвердження таких обставин.
З приводу доводів позивача про неможливість зареєструвати місце проживання дитини без згоди матері, суд зазначає наступне.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 з 11 червня 2015 року по 07 квітня 2023 року було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Ця ж адреса вказана позивачем, як його місце реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок), згідно п. 5. якого батьки або інші законні представники зобов`язані задекларувати/зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
Аналогічна норма містилась в п. 5. Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207.
Відповідно до пунктів 16. - 18. Порядку, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.
Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.
У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників дитини задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.
За змістом п. 33. Порядку, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
При цьому, п.72-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 визначена процедура затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України.
Крім того, за змістом п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866:
Для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.
Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
При цьому в матеріалах позовної заяви також відсутні докази звернення позивача до органу опіки та піклування та служби у справах дітей та сім`ї з приводу визначення місця проживання дитини з позивачем, як це передбачено положеннями ч. 1 ст. 161 СК України та п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
Разом із тим, відповідне рішення органу опіки та піклування є підставою для реєстрації місця проживання дитини за заявою одного із батьків без згоди іншого з батьків.
Отже звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має бути обумовлено не неможливістю реєстрації місця проживання дитини, яка мала бути проведена за десять років до звернення до суду з позовом, а спором між батьками щодо місця проживання дитини, на підтвердження чого до позовної заяви мають бути надані відповідні докази.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду позовну заяву в новій редакції, з додержанням вимог ст. 175 ЦПК України, з урахуванням недоліків, наведених в даній ухвалі, з викладенням обставин щодо існування між сторонами спору про визначення місця проживання дитини та зазначенням доказів на підтвердження цих позовних вимог (як щодо порушення відповідачем прав позивача, так і щодо звернення позивача до служби у справах дітей із заявою про визначення місця проживання дитини і неможливості органом опіки та піклування прийняти рішення за результатами такого звернення). Також позивач має долучити докази на підтвердження наявності між сторонами спору за вимогою про визначення місця проживання дитини.
До позовної заяви в новій редакції необхідно долучити її копії та копії нових поданих до суду документів, для направлення відповідачу та третім особам.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я