465/11623/25
2/465/1154/26
У Х В А Л А
/про залишення зустрічної позовної заяви без руху/
29.06.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря судового засідання Беднар А.М.,
з участю сторін:
позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
представника позивача за зустрічним позовом адвоката Буй Б.В.,
відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 03.03.2026 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя залишено без руху, про що повідомено позивача та встановлено позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків заяви.
Ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
04.05.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідачки - адвокатом Буй Б.В. подано зустрічну позовну заяву. З прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що відповідачка просить відстрочити сплату судового збору до повного погашення відповідачем заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей але не пізніше винесення рішення по суті справи. Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване скрутним матеріальним становищем позивачки, яка самостійно утримує двох малолітніх дітей, тоді як відповідач ухиляється від виконання обов`язку зі сплати аліментів, у зв`язку з чим вона тимчасово позбавлена можливості сплатити судовий збір до погашення відповідачем заборгованості за аліментами. Просить суд поновити строк для подання зустрічного позову.
Позивач за зустрічним позовом та її представник у судовому засіданні просили прийняти зустрічну позовну заяву.
Відповідач заперечував.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши додані до зустрічної позовної заяви документи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ч.1 ст.11 ЦПК України).
Відповідно до ч.1ст.189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
П.4 ч.1 ст.197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про прийняття зустрічного позову, якщо це питання не було вирішено раніше.
За змістом ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виклала правовий висновок, в якому досліджувала питання щодо продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії та виснувала, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, натомість поновлення строку, що встановлений судом, є неможливим.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про поновлення строку на пред`явлення зустрічного позову підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
В зустрічній позовній заяві відповідачка вказує ціну позову в розмірі 402 234 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно достатті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Ч.1 ст.3 цього Закону визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст.4 цього ж закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 5 цього закону визначено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Статтею 8 цього закону передбачено випадки відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до ч.2 цієї статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Вирішуючи клопотання позивачки за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору, суд звертає увагу на те, що відповідачкою в обґрунтування заявленого клопотання не надано належних відомостей.
Зокрема, відповідачкою не долучено відомості про її річний дохід за попередній календарний рік, а саме за період з 04.05.2025 по 04.05.2026 (до дати подання зустрічної позовної заяви), як цього вимагає закон, довідки про доходи.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з урахуванням вищезазначених вимог законодавства за подання зустрічної позовної заяви відповідачці слід сплати судовий збір в розмірі 4022,34 грн. (1% від ціни зустрічної позовної заяви).
При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Крім того, суд звертає увагу, що в порушення вимог ст.175 ЦПК України, в зустрічній позовній заяві відсутні відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої позовної заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являють собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення зустрічної позовної заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що в клопотанні про відстрочення сплати судового збору слід відмовити у зв`язку з відсутністю належних доказів щодо матеріального стану позивачки за зустрічним позовом; зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, надавши відповідачці строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, а також зобов`язати відповідачку надати суду документи про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України,-
постановив:
Поновити строк на подання зустрічної позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
В клопотанні ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачці за зустрічним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк зустрічну позовну заяву вважати неподаною та повернути відповідачці зі всіма доданими до неї документами.
Розгляд судового засідання в даній цивільній справі відкласти на 14 вересня 2026 року на 10 годину 30 хвилин з урахуванням завантаженості та відпустки головуючої судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коліщук З.М.