Номер провадження 2/754/5375/26
Справа № 754/2161/26
У Х В А Л А
Іменем України
29 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», треті особи: Київська міська рада рада, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська профспілка працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг, Державна служба України з питань праці про стягнення грошових коштів, які підлягали до виплати при звільненні, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа про зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 березня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідачем до суду у квітні 2026 року подано відзив на позовну заяву, клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив, а також заяву позивача про втрату права на подання відзиву у зв`язку з закінченням строків.
23.04.2026 від представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до суду надійшло заперечення на клопотання про залишення відзиву без розгляду. В подальшому представником було подано заяву з процесуального питання, додаткові пояснення.
Відповідно до норм законодавства загальна тривалість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження досягає 60 днів, у той час як тривалість розгляду справи у порядку загального позовного провадження може перевищувати 120 днів.
24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан на підставі Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Станом на 29 червня 2026 року в Україні дію воєнного стану подовжено.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.
Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
За таких обставин та для належного розгляду справи суд приходить до висновку про необхідність продовження строку розгляду справи на 60 днів з дня винесення даної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 274, 278-279 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Подовжити строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», треті особи: Київська міська рада рада, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська профспілка працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг, Державна служба України з питань праці про стягнення грошових коштів, які підлягали до виплати при звільненні за правилами спрощеного позовного провадження на 60 днів з дня винесення даної ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/
Ухвала набирає законної сили негайно після складання її повного тексту.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Саламон