ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/1128/26
2/0187/712/26
У Х В А Л А
29 червня 2026 року селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
11.06.2026 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.
24.06.2026 від відповідачки до суду надано заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, де остання просила подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідачка зазначила, що у них з відповідачем залишаються неврегульованими майнові питання, що потребують належного з`ясування обставин справи.
Відповідач в судовому засіданні підтримала свою заяву про заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Наполягає на тому, що дана справа має для неї велике значення і тому вона не може бути розглянута в спрощеному провадженні.
Позивач в судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема у порядку: позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене, у тому числі, для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства(материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).
В той же час, частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частина друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою від 11.06.2026 дану справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки предметом даного позову є розірвання шлюбу. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.
Водночас, відповідачка, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навела достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Щодо доводів відповідача, викладених у заяві про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження стосовно того, що справа має виняткове значення для відповідача, у разі задоволення позову це призведе до суттєвих фінансових втрат, суд зазначає, що положеннями п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи про розірвання шлюбу належать до категорії малозначних справ.
Щодо того, що розлучення супроводжується спором про поділ майна і визначення місця проживання неповнолітніх дітей, суд зазначає, що ця вимога не заявлена та не є предметом розгляду у даній справі.
Щодо того, що позивач в позовній заяві про розлучення надав неправдиві дані про причину розлучення, суд зазначає наступне. Питання щодо фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами, встановлення причин розірвання шлюбу та можливості збереження сім`ї відносяться до обставин, які підлягають встановленню та дослідженню в судовому засіданні, тому сам факт заперечення таких обставин не свідчить про необхідність переходу до загального провадження.
Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Надані аргументи відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України. Той факт, що при розгляді справи в спрощеному позовному провадженні не проводяться підготовче судове засідання та судові дебати жодним чином не впливає на повноту та об`єктивність розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 277 ЦПК України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та продовжує розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 19, 274, 277 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Говоруха