Справа № 462/648/26
провадження 2-п/462/25/26
У Х В А Л А
30 червня 2026 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., отримавши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, здійснення реального поділу будинковолодіння на окремі об`єкти нерухомого майна між співвласниками, виділення в натурі частини житлового будинку, стягнення грошової компенсації за зменшення частки у житловому будинку, виділення в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності, -
ВСТАНОВИВ:
22 червня 2026 року від представника відповідача надійшла заява до суду про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, здійснення реального поділу будинковолодіння на окремі об`єкти нерухомого майна між співвласниками, виділення в натурі частини житлового будинку, стягнення грошової компенсації за зменшення частки у житловому будинку, виділення в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Як вбачається з поданої заяви, відповідачкою зазначено, що на її адресу поштових повідомлень про день і час слухання справи не надходило, а отже, вона не знала що така справа перебуває на розгляді суду, через що була позбавлена можливості надати заперечення та важливі докази, які мають вирішальне значення для справи.
Крім того, у вказаній заяві відповідачка зазначила свою адресу проживання: АДРЕСА_1 .
В той же час, вказані твердження відповідачки не знайшли свого підтвердження, з огляду на наявні в матеріалах справи дані, зокрема заяви представника відповідачки ОСОБА_3 , про ознайомлення з матеріалами справи, з якими представник ознайомився 14 лютого 2026 року /а.с.87/.
Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачка ОСОБА_1 , отримала повідомлення про дату судового засідання, що призначалося на 03 березня 2026 року, що стверджується її власноручним підписом /а.с.90/.
Крім того, 01 квітня 2026 року, представником відповідачки подано до суду клопотання про відкладення судового розгляду /а.с.106/. Про вказане судове засідання відповідачка також була належним чином повідомлена, з огляду на отримання нею судової повістки, що стверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та власноручним підписом відповідачки /а.с.118/.
Крім того, 28 квітня 2026 року, представником відповідачки подано до суду клопотання про відкладення судового розгляду /а.с.119/. Про вказане судове засідання відповідачка також була належним чином повідомлена, з огляду на отримання нею судової повістки, що стверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та власноручним підписом відповідачки /а.с.127/.
Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи конвертів рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, які не були отримані відповідачкою /а.с.128,129/, такі були належним чином направлені на адресу відповідачки, яка збігається з адресою її проживання, зазначеною у заяві про перегляд заочного рішення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відтак, судом беззаперечно встановлено, що відповідачка була належним чином та неодноразово повідомлена про дату, час і місце судових засідань у спосіб, передбачений цивільним процесуальним законодавством.
Більше того, її процесуальні права реалізовувалися не лише шляхом особистого отримання судових повісток, а й через участь у справі уповноваженого представника, який ознайомлювався з матеріалами справи та звертався до суду із клопотаннями. Вказане об`єктивно свідчить про обізнаність відповідачки щодо існування судового провадження, предмета спору та ходу його розгляду.
Два поштові відправлення, які не були отримані відповідачкою, також були належним чином направлені судом саме за адресою її зареєстрованого місця проживання, правильність якої підтверджується тим, що саме цю адресу відповідачка самостійно зазначила у поданій заяві про перегляд заочного рішення.
За таких обставин відсутні будь-які підстави вважати, що судом було порушено порядок повідомлення учасницю справи. Неотримання відповідачкою двох поштових відправлень не може покладатися в вину суду, оскільки перебуває поза межами контролю відправника та є виключно наслідком реалізації самою відповідачкою свого права отримати або не отримати направлену їй кореспонденцію.
Крім того, беручи до уваги, що відповідачка була належним чином повідомлена про відкриття провадження та неодноразово брала участь у справі через свого представника, на неї покладався обов`язок добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та з розумною періодичністю цікавитися перебігом судового провадження, зокрема шляхом підтримання зв`язку зі своїм представником або отримання інформації про рух справи з сайту суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що доводи відповідачки про те, що вона не отримувала повідомлень про дату, час та місце судового розгляду, не знала про перебування справи у провадженні суду та була позбавлена можливості подати свої заперечення і докази, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та повністю спростовуються матеріалами справи.
Такі твердження відповідачки не підтверджені жодними належними й допустимими доказами та суперечать об`єктивним даним, що містяться в матеріалах справи, які свідчать про належне повідомлення відповідачки та активну участь її представника у судовому процесі. Фактично наведені у заяві доводи зводяться до заперечення встановлених матеріалами справи обставин без наведення будь-яких переконливих доказів на їх підтвердження, а тому є безпідставними, необґрунтованими та не можуть бути покладені судом в основу висновку про наявність поважних причин неявки відповідачки чи неподання нею відзиву на позов.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, до позовної заяви додаються письмові докази в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, копії додатків які були подані для позивачки, не завірені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи суд приходить до переконання, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а відповідачці надати строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, здійснення реального поділу будинковолодіння на окремі об`єкти нерухомого майна між співвласниками, виділення в натурі частини житлового будинку, стягнення грошової компенсації за зменшення частки у житловому будинку, виділення в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності,- залишити без руху.
Надати відповідачці строк 5 днів, для усунення вказаних недоліків, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без рух а саме:
-надати належні та допустимі докази, що свідчать про поважність причин неявки ОСОБА_1 в судові засідання;
-надати належні та допустимі докази, що свідчать про неповідомлення відповідачки судом про розгляд справи;
- надати належні та допустимі докази, зазначеного відповідачкою в заяві про перегляд заочного рішення, зокрема того, що вона не знала що справа відносно неї перебуває на розгляді суду;
- надати до суду додатки які були подані для позивачки та не завірені належним чином.
Роз`яснити, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш
Копія вірна.
Суддя: А.І. Ліуш